Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0415U006366, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 20-11-2015 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Здобувач Фролова-Романюк Еліна Юріївна, Керівник Фадєєнко Галина Дмитрівна Опонент Пасієшвілі Людмила Михайлівна Опонент Звягінцева Тетяна Дмитрівна Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню клінічних проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), ендоскопічних та морфологічних змін слизової оболонки стравоходу, показників цілодобової рН-метрії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу залежно від ступеня компенсації вуглеводного обміну у динаміці диференційованого лікування із застосуванням оптимізованої схеми стандартного лікування (пантопразол + мосаприд), а також вивченню ефективності додаткового призначення цитопротектору ребаміпіду хворим на ГЕРХ та ЦД 2-го типу. У ході комплексного дослідження 107 хворих на ГЕРХ (41 чоловік, 66 жінок) встановлено, що прояви кислотозалежного захворювання у пацієнтів із ЦД характеризуються різноманіттям клініко-лабораторно-інструментальних даних. У клінічній картині ГЕРХ у хворих на ЦД 2-го типу досить рідко зустрічаються типові стравохідні скарги (печія 29,9 %; р 0,01), кислий присмак у роті 10,4 % р 0,05), а домінують такі симптоми, як нудота (19,4 %, р 0,05), кардіалгія (41,8 %, р 0,01) порівняно з ізольованим перебігом ГЕРХ. На відміну від ізольованої ГЕРХ, при комбінованому перебігу ГЕРХ та ЦД частіше діагностували ерозивні форми кислотозалежного захворювання стравоходу (рефлюкс-езофагіт В 38,8 %, р 0,01) та гіперемію нижньої третини стравоходу (22,4 %, р 0,05). Під час морфологічного дослідження встановлено, що дистрофічні зміни, явища кератозу та акантову, інфільтрація підепітеліального простору частіше зустрічаються у хворих на ГЕРХ та ЦД порівняно з хворими на ізольовану ГЕРХ. У пацієнтів із поєднанням ГЕРХ та ЦД мають місце виражені порушення моторики стравоходу: рефлюкси стають більш численними та тривалими, виникають переважно у нічні години. Під час диференційованого лікування хворих на ГЕРХ та ЦД 2-го типу, які отримували тільки стандартну терапію (ІПП + прокінетик), клінічні, ендоскопічні, морфологічні та рН-метричні ознаки кислотозалежного захворювання зникали більш повільно к 12-у тижню лікування, на відміну від пацієнтів, котрі додатково приймали цитопротектор ребаміпід.Терапевтична ефективність лікування хворих із поєднаним перебігом ГЕРХ та ЦД значно вище при додатковому призначенні цитопротектору: 4-тижневий курс ребаміпіду асоційований з зникненням ерозій у 35,1 % пацієнтів, 12-тижневий - з збереженням неерозивного стану у 48,6 % хворих порівняно з відсутністю цитопротекторної терапії (відповідно, 10,0 % та 20,0 %; в обох випадках р < 0,05). Дата реєстрації 2015-11-20 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити