Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0416U002408, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 19-05-2016 Статус Запланована Назва роботи Профілактика та лікування хірургічних ускладнень перитонеального діалізу у хворих з термінальними стадіями хронічного захворювання нирок Здобувач Заводовський Євген Сергійович, Керівник Мішалов Володимир Григорович Опонент Мамчич Володимир Іванович Опонент Копчак Костянтин Володимирович Опис У дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання: поліпшення результатів комплексного лікування хворих з хірургічними ускладненнями перитонеального діалізу, шляхом розробки діагностично-лікувальних алгоритмів для хворих у разі виникнення інфекції місця виходу катетера та діалізного перитоніту та розробки способу імплантації катетера для ПД в черевну порожнину з метою профілактики його диспозиції. Розроблені підходи профілактики і лікування хірургічних ускладнень ДП дозволили знизити трирічну частоту ІМВ з 56,2%, до 38,2% (р=0,033), збільшити середній термін перитонеального діалізу без ІМВ з 729,8±41,2 доби до 854,9±35,2 доби (р = 0,023) і зменшити частоту видалення катетера через ІМВ з 17,8 % до 5,9 % (р=0,03); підвищити кумулятивну виживаність без діалізного перитоніту з 32,3 %, до 58,6 % (р = 0,001), середній термін до виникнення першого епізоду ДП з 648,6±41,1 діб до 872,1±31,3 діб (р = 0,001), зменшити частоту другого епізоду перитоніту з 26,2 % до 14,8 %, і загальну кількість епізодів ДП з 0,32 до 0,17 на один пацієнто-рік (всі р=0,001), і підвищити, таким чином, виживаність ПД (без його припинення внаслідок діалізного перитоніту) з 78,1 %, до 90,9 % (р = 0,035); розроблені способи профілактики диспозиції катетера Tenckhoff дозволили достовірно зменшити кумулятивну трирічну частоту диспозиції катетера з 13,2% до 1,5% (р=0,022) і розширити покази до його застосування, зокрема у хворих із супутньою пупковою грижею; загалом, завдяки застосованим методикам групі О загальна виживаність методики склала 85,3% (1 епізод на 220,9 пацієнто-місяців або 0,05 епізодів на 1 пацієнто-рік), а в групі П загальна виживаність методики склала 53,2% (1 епізод на 53,1 пацієнто-місяців або 0,23 епізоди на 1 пацієнто-рік), Р=0,001. Дата реєстрації 2016-05-19 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити