Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0416U005414, Кандидатська дисертація На здобуття к.геол.н. Дата захисту 18-10-2016 Статус Запланована Назва роботи Геохімія рідкісноземельно-уран-торієвих рудопроявів західної частини Українського щита Здобувач Карли Захар Вадимович, Керівник Сьомка Володимир Олексійович Опонент Наумко Ігор Михайлович Опонент Синицин Василь Олександрович Опис Дисертація присвячена вирішенню актуальних проблем рудоносності докембрійських комплексів УЩ. З'ясовано, що первинним джерелом REE-U-Th мінералізації були первинні-осадові протерозойські та архейські породи, збагачені U, Th, REE, Mo та Bi, в ході гранітизації яких утворились апліто-пегматоїдні граніти. З останніми генетично пов'язані кремнієво-калієві (Si-K) метасоматити, які сформувалися в процесі постмагматичних перетворень цих гранітів. На генетичний зв'язок між цими породами вказують близькі значення первинних відношень 87Sr/86Sr. Мінералами-концентраторами REE, U, Th в Si-K метасоматитах є апатит, циркон, монацит, торит, ксенотим, уранініт, настуран, кофініт, уранова чернь, отеніт і скупіт. В західній частині УЩ рудоносні апліто-пегматоїдні граніти та пов'язані з ними REE-U-Th метасоматити Si-K формації формувались у віковому інтервалі 2080-1980 млн р. Вперше в докембрії УЩ виявлено епігенетичну урановорудну мінералізацію в зонах тріщинуватості гранітоїдів, яка розповсюджується до глибини понад 300 м. Уран тут відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів і гідрооксидів по тріщинках, в яких утворюються гідрослюди, карбонати, оксиди заліза та мангану. В складі епігенетичної мінералізації виявлено мінерали - коронадит та скупіт, які рідко згадуються в гірських породах докембрію УЩ. Дата реєстрації 2016-10-18 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити