Кандидатська дисертація. Гелетка Олександр Олександрович. Клініко-параклінічні характеристики хворих, які перенесли каротидний ішемічний інсульт

Реєстраційний номер

0417U003738, Кандидатська дисертація

На здобуття

к.мед.н.

Дата захисту

07-09-2017

Статус

Захищена

Назва роботи

Клініко-параклінічні характеристики хворих, які перенесли каротидний ішемічний інсульт

Здобувач

Гелетка Олександр Олександрович,

Керівник Григорова Ірина Анатоліївна
Опонент Міщенко Тамара Сергіївна
Опонент Малахов Володимир Олександрович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України"

Опис

Обстежено 118 хворих в ранньому відновлювальному періоді ІІ в залежності від ступеня порушення повсякденної активності за даними шкали Бартел (1 група з легким ступенем, - 18,6%, 2 група з помірним ступенем - 48,3% і 3 група з вираженим ступенем залежності від оточуючих - 33,1% хворих). Вивчено вплив факторів ризику ІІ, найбільш значущими з яких було куріння і несистематичний прийом антигіпертензивних препаратів, які були більшою мірою представлені у хворих 1 групи. Визначено ЕМГ показники координаторних відносин м'язів передпліччя і гомілки, серед яких найбільше значення мав КР м'язів гомілки у хворих 3 та 1 груп на стороні парезу. Вивчено функціональний стан головного мозку за даними методики когнітивних потенціалів Р300, амплітуда Р300 була зниженою у всіх групах, менші значення амплітуди були у пацієнтів 1 і 3 груп на стороні ІІ. За даними АСВП максимальним було збільшення тривалості інтервалу ІІІ-V у хворих 3 групи. У всіх хворих виявлено порушення показників плазмового обміну ліпідів у вигляді гіперліпідемій II і IV типів, максимально підвищеними були КА і концентрація ТГ у хворих 3 та 1 груп і в групі хворих з факторами ризику ІІ. При дослідженні клітинного компонента ліпідного обміну за допомогою визначення СЦК мінімальний показник був у хворих 3 групи і в групі пацієнтів з факторами ризику ІІ. При дослідженні концентрації ФНП-? і IL-4 плазми крові у хворих першої і третьої груп, а також в групі хворих з факторами ризику ІІ виявлена активізація прозапальної ланки з ознаками зниження протизапального ланки імунної відповіді. Обґрунтовано застосування препаратів, що впливають на ЕД, мають гіполіпідемічні і протизапальні властивості.

Дата реєстрації

2017-09-28

Додано/оновлено в НРАТ

2020-04-03 / 2026-06-29