Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0418U001950, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат мистецтвознавства Дата захисту 30-06-2018 Статус Запланована Назва роботи Українська скульптура кінця ХХ – початку ХХІ століття: трансформації монументального формотворення Здобувач Одрехівський Василь Володимирович, Керівник Яців Ігор Богданович Опонент Федорук Олександр Касьянович Опонент Жишкович Володимир Іванович Опис Дисертацію присвячено дослідженню української скульптури кінця ХХ — початку ХХІ століття та аналізу трансформацій монументального формотворення. У зв’язку із геополітичною та культурною відкритістю українського мистецького простору до світу починаючи із 1991 р., приклади найбільш репрезентативних напрямів творчості українських скульпторів введено в єдиний аналітичний ряд із актуальними світовими мистецькими практиками у сфері тривимірної пластики. У дисертації систематизовано та проаналізовано твори, реалізовані у кінці ХХ — на початку ХХІ століття найвпливовішими зарубіжними митцями (експерименти течії мінімалізму, концептуалізму, монументальні роботи ленд-арту, найвагоміші знахідки скульптури та інсталяції, які запропонували нові підходи у мистецько-ідейній організації простору); творчість українських скульпторів у межах Радянського союзу, найактивніший період праці яких припадає на 1950-1991 рр.; вибрані роботи українських скульпторів, які творять в окреслений метою дослідження період поза межами України (переважно Західна Європа та Північна Америка); творчість українських митців, які найвиразніше проявляються в період 1991-2018 рр. і працюють у незалежній Україні; вперше вводяться у науковий обіг приклади найостанніших скульптурно-просторових експериментів, які пропонує наймолодша генерація українських митців. Сучасна українська скульптура набуває нових ознак: замість возвеличення героїчного минулого на передній план виходить філософський підтекст, експерименти з простором, пластичними матеріалами та формою. Нівелювання меж між видами та стилями мистецтва створило потребу розгляду і аналізу сучасної української скульптури у широкому діапазоні мистецьких практик. Постає проблема нових технологій, матеріалів, засобів вираження та дематеріалізація об’єкту мистецтва. На передній план виходить концепт-ідея, поступово заміщаючи собою важливість форми. Наведені в дисертації приклади підтверджують інтеграцію української скульптури кінця ХХ — початку ХХІ століття у світовий культурний простір та передбачають плідний розвиток цієї сфери мистецтва у майбутньому. Дата реєстрації 2018-06-30 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити