Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0418U002940, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 06-09-2018 Статус Запланована Назва роботи Кримінальна відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань Здобувач Ясиновський Павло Володимирович, Керівник Демидова Людмила Миколаївна Опонент Житний Олександр Олександрович Опонент Гуторова Наталія Олександрівна Опис Дисертація є першим комплексним дослідженням кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, здійсненим з використанням положень теорії пізнання, з вивченням, розкриттям та узагальненням історичних і сучасних здобутків кримінального права, міжнародного й зарубіжного досвіду, зі встановленням ознак такого перешкоджання, аналізом покарання за його вчинення, передбаченого ст. 1141 КК України, а також з розробленням науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність за цей злочин і слідчо-судової практики. Досліджується генеза кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності військових формувань. Виявлено основні тенденції в розвитку законодавства про злочинне перешкоджання законній діяльності військових формувань на різних історичних етапах. З’ясовуються міжнародні стандарти у сфері прав людини при здійсненні діяльності законних військових формувань, сформульовано висновок, що положення міжнародно-правових документів підкреслюють необхідність дотримання основоположних міжнародних стандартів у цій царині при здійсненні всіх видів діяльності служб безпеки й розвідки, в тому числі й законної діяльності військових формувань. Виділяються два міжнародно-правові критерії ‒ забезпечувально-правовий та обмежувально-правовий. Розглядається зарубіжний досвід у боротьбі зі злочинним перешкоджанням законній діяльності військових формувань з констатацією відсутності одностайних підходів до кримінальної відповідальності за такий злочин у різних країнах. Відмічаються важлива роль і самостійні функції військових формувань у забезпеченні основ національної безпеки сучасної України в особливий період. На підґрунті вивчення й аналізу нормативно-правової регламентації діяльності військових формувань розкривається зміст понять «військове формування», «законна діяльність військового формування» й розглядаються види військових формувань. Визначаються об’єкти злочинного перешкоджання законній діяльності військових формувань в особливий період (родовий, видовий, безпосередні). Безпосереднім об’єктом перешкоджання законній діяльності військових формувань (ч. 1 ст. 114-1 КК) і основним безпосереднім об’єктом цього злочину з обставинами, передбаченими в ч. 2 зазначеної статті, визнаються суспільні відносини, що забезпечують основи національної безпеки України в частині воєнної безпеки в особливий період. Акцентується увага, що ст. 114-1 КК охороняє законну діяльність військових формувань в особливий період як єдиного і цілісного елемента в системі, що забезпечують основи національної безпеки України в цей період. Це стало вагомим теоретичним підґрунтям для розмежування злочину, передбаченого ст. 114-1 КК, від злочинів військових. Установлено ознаки об’єктивної сторони перешкоджання законній діяльності військових формувань без обставин, обтяжуючих кримінальну відповідальність, що охоплюють: суспільно небезпечне діяння; час, місце (в разі введення воєнного стану) й обстановка вчинення злочину. Обґрунтовується, що особливий період є комбінованою (складеною) ознакою об’єктивної сторони досліджуваного злочину: це час, обстановка, а при введенні воєнного стану – місце вчинення злочину. Підкреслюється, що особливий період характеризує також і особливий порядок організації та штати військових формувань як у воєнний час. Він охоплює період: (а) проведення мобілізації (крім цільової), (б) введення воєнного стану, (в) частково відбудовний період по закінченні воєнних дій, а також визначає межі кримінальної відповідальності. У дисертації наводиться визначення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 114-1 КК), якими є: (а) загибель однієї або більше людей, (б) доведення до самогубства, (в) заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі або середньої тяжкості двом або більше особам, (г) заподіяння майнової шкоди у великому або особливо великому розмірі та ін. Виділяються ознаки суб’єкта злочину, передбаченого ст. -114-1 КК, який визнається спеціальним з презентацією додаткової обмежувальної ознаки; така особа не є військовослужбовцем, не є військовозобов’язаною чи резервістом під час проходження зборів. Аналізується суб’єктивна сторона злочину. Доведено, що їй властива як умисна форма вини (прямий умисел ‒ ч. 1 ст. 114-1 КК), так і змішана вина (у вигляді умисного (прямий умисел) ставлення особи до діяння й необережного ‒ до його наслідків (злочинна недбалість або злочинна самовпевненість) ‒ ч. 2 цієї статті). При науково-правовому вивченні покарання за злочин, передбачений ст. 114-1 КК, обґрунтовується потреба вдосконалення редакції її санкцій. Репрезентується нова редакція цієї статті з іншим місцем її розташування, який обрано з урахуванням видового об’єкта злочину. Дата реєстрації 2018-09-06 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити