Реєстраційний номер
0418U003955, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат юридичних наук
Дата захисту
28-11-2018
Статус
Захищена
Назва роботи
Основи методики розслідування незаконної порубки лісу
Здобувач
Пилипенко Олена Миколаївна,
Керівник Коваленко Володимир Вікторович
Опонент Горбаньов Ігор Миколайович
Опонент Степанюк Руслан Леонтійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Опис
Об’єкт дослідження: діяльність з учинення незаконної порубки лісу та діяльність правоохоронних органів з досудового розслідування цього різновиду злочинів. Мета: розробленні на базі положень загальної теорії криміналістики, результатів узагальнення та аналізу судово-слідчої практики основ методики розслідування незаконної порубки лісу. Методи: загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема: діалектичний, абстрагування та догматичний, формально-логічні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, класифікація, порівняння, узагальнення, моделювання та ін.), системно-структурний, структурно-функціональний, статистичний та соціологічний (анкетування та інтерв’ювання) тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: комплексно досліджено криміналістичну характеристику незаконної порубки лісу; виділено та розкрито зміст її найбільш значущих елементів: обстановки та предмету злочинного посягання; способів готування, вчинення та приховування злочину; слідів та наслідків злочинної діяльності; особи злочинця; виокремлено та детально охарактеризовано способи вчинення незаконної порубки лісу, до яких віднесено: побутову порубку, комерційну порубку, а також порубку, що здійснюються на підставі дозвільних документів, але з грубими порушеннями правил лісозаготівлі (так звана «сіра порубка»); виділено типові слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі досудового розслідування цього різновиду злочинів, зокрема: 1) встановлено ознаки вчинення незаконної порубки, особу (злочинця) затримано на гарячому; 2) встановлено ознаки вчинення незаконної порубки, встановлено ознаки особи злочинця, проте останнього не було затримано; 3) встановлено ознаки вчинення незаконної порубки, не встановлено ознаки особи злочинця. Ґрунтуючись на даних ситуаціях, наведено їх різновиди, сформульовано відповідні напрями розслідування, слідчі версії та запропоновано алгоритми слідчих (розшукових) дій, організаційних заходів з їх розв’язання; удосконалено: теоретичні та практичні положення щодо діяльності слідчого з оцінки первинного матеріалу та прийняття рішення про початок досудового розслідування за ознаками незаконної порубки лісу, зокрема: виокремлено типові приводи внесення відомостей до ЄРДР; сформульовано алгоритм дій оперативного чергового під час надходження до чергової частини відділу Національної поліції заяви (повідомлення) про незаконної порубки лісу; запропоновано рекомендації щодо перевірки отриманої первинної інформації про кримінальне правопорушення, з метою забезпечення прийняття обґрунтованого рішення про початок досудового розслідування; положення щодо класифікації типових слідів даного різновиду злочинів. Запропоновано виділяти сліди підготовки, вчинення та приховування злочинів з незаконної порубки лісу, зокрема: транспортних засобів (сліди протектору, гусениць) та їх пристосувань (гідроманіпуляторів, лап-опор); лако-фарбового покриття та паливно-мастильних матеріалів; знарядь та механізмів розпилу та рубки деревини, а також обломків зубчиків робочої частини; рук (залишаються на знаряддях злочину – пилах та сокирах), зубів (залишаються на рештках їжі), біологічних об’єктів (слини, волосся, крові, у випадку травмування на місці злочину) та взуття підозрюваних; одяг та волокна з нього (можуть бути виявлені на деревах, гілках та знаряддях злочину), а також інші об’єкти, які залишені злочинцем на місці порубки; транспортні засоби; засоби незаконної рубки; зрублена деревина; теоретичні засади і практичні рекомендації щодо організації та тактики проведення слідчого огляду, допиту осіб, які причетні до незаконної порубки лісу та допиту свідків під час розслідування незаконної порубки лісу. Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальшого вдосконалення методики розслідування незаконної порубки лісу; у сфері правотворчості для вдосконалення нормативного врегулювання діяльністі з учинення незаконної порубки лісу та діяльністі правоохоронних органів з досудового розслідування цього різновиду злочинів. Сфера використання: у навчально-методичній роботі дпри викладанні курсу «Криміналістика», підготовці підручників та навчальних посібників, а також при проведенні занять у системі підвищення кваліфікації працівників слідчих підрозділів Національної поліції України.
Дата реєстрації
2018-12-04
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
