Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0418U004230, Кандидатська дисертація На здобуття к.е.н. Дата захисту 29-11-2018 Статус Запланована Назва роботи Енергетична незалежність України: статистична оцінка, моделювання та прогнозування Здобувач Дейна Антон Юрійович, Керівник Сидорова Антоніна Василівна Опонент Раєвнєва Олена Валентинівна Опонент Іщук Ярослава Володимирівна Опис У дисертації викладено теоретичні та методологічні основи статистичного оцінювання, моделювання та прогнозування енергетичної незалежності держави. Розглянуто сутність енергетичної незалежності як об'єкта статистичного вивчення. Охарактеризовано роль енергетичного комплексу в економіці України. На основі узагальнення різних підходів визначено, що енергетична незалежність держави як складова енергетичної безпеки - це складна соціально-економічна категорія, яка характеризується комплексом статистичних показників, рівнем самостійності держави у проведенні енергетичної політики, здатної протистояти зовнішнім та внутрішнім викликам шляхом інтенсивних заходів розвитку економіки, без завдання шкоди суспільству та національному виробництву. Комплекс статистичних показників енергонезалежності включає ефективність використання ПЕР, обсяг залучених інвестицій, стан матеріально-технічного обладнання, імпортозалежність від інших країн, обсяг видобутку та споживання ПЕР тощо. Визначено основні детермінанти, які перешкоджають досягненню енергетичної незалежності України і розкрито їх сутність. Серед основних детермінант виділено невідповідність споживання та видобутку ПЕР (у 2017 р. Україна покриває власні потреби у ПЕР на 72%), погіршення відносин з Російською Федерацією, дисбаланс між закупівлею газу й поступова втрата доходів від транзиту газу через територію України, невизначеність перспектив видобутку ПЕР всередині країни, значне коливання світових цін на ПЕР, висока енергоємність виробництва і, відповідно, низька енергоефективність (у 2017 р. енергоємність України скала 0,2456 кг н.е./$2015 p. при середньому по Європі 0,0782 кг н.е./$2015 p.), повільний перехід України на впровадження прогресивних технологій виробництва, використання відновлюваних видів енергетики. Розроблена концептуальна схема статистичного забезпечення регулювання енергонезалежності України, обґрунтовано наукові принципи дослідження (ефективність, науковість, конкретність, дієвість, оперативність, безперервність). Обґрунтовано мету статистичного забезпечення регулювання енергонезалежності України, інформаційні ресурси для дослідження. Сформовано систему статистичних показників енергонезалежності України, у складі яких запропоновано нові - "рівень імпорту ПЕР до ВВП" та "коефіцієнт покриття видобутком споживання ПЕР". Визначено методи аналізу, розроблено моделі статистичного дослідження енергонезалежності. Проаналізовано динаміку видобутку і споживання основних енергоресурсів в Україні, а саме вугілля, природного газу, нафти та електроенергії, що дало змогу виявити тенденцію падіння як видобутку, так і споживання. Проведено аналіз структури споживачів енергоресурсів в Україні та виявлено, що основними споживачами енергії в Україні є промисловість та населення (у 2016 р. 29% і 34,1% відповідно). Розраховано структурні зрушення в споживанні енергоресурсів на основі інтегрального коефіцієнта Рябцева та виявлено, що у 2016 р. порівняно з 2012 р, коли частка газу у кінцевому споживанні ПЕР набула критичного значення (36,4%), значних змін у структурі не відбулося (коефіцієнт Рябцева склав 7,5%). Розрахований ступінь монополізації ринків енергоресурсів України на основі індексу Херфіндаля-Хіршмана показав, що ринки енергоресурсів України мають концентрацію декількох підприємств, що загрожує здоровій конкуренції в енергетичному секторі. Найбільш монополізованим в Україні є ринок газу (HHI=5465 при мінімально небезпечному рівні 1800), найменш монополізованим - ринок вугілля (ННІ=2352,7). У дисертації проведено аналіз ефективності використання енергоресурсів та обґрунтовано незадовільний рівень енергоефективності. І хоча у динаміці простежується підвищення рівня енергоефективності, виявлено, що така ситуація зумовлена впровадженням останнім часом екстенсивних заходів розвитку, серед яких можна виділити вимушену економію ПЕР для населення та економіки, підвищення тарифів на ПЕР і т.п., що призводить до незадоволення з боку споживачів щодо якості надання енергетичних послуг. На основі показника рівня імпорту ПЕР до ВВП підтверджено факт неефективного використання ПЕР в економіці України, оскільки поступове пожвавлення економіки України у 2017 р. спричинило зростання імпортозалежності за ПЕР від інших країн (зростання рівня імпорту до ВВП з 8,4% у 2016 р. до 10,4% у 2017 р.). Методичний підхід до інтегральної оцінки енергонезалежності України та її регіонів був запропонований на основі методу багатовимірної середньої. Він включає процедуру стандартизації вихідних даних, розрахунок інтегральних оцінок енергонезалежності, оцінку ваг, які відображають значущість кожного показника енергонезалежності за допомогою методу аналізу ієрархій, обчислення інтегрального коефіцієнта енергонезалежності з використанням формули середньої арифметичної зваженої. У дослідженні проаналізовано динаміку розрахункового інтегрального показника енергонезалежності України і виявлено, що за 2007-2016 рр. він має тенденцію до зростання в середньому щорічно на 6,7%, а також визначено інтегральні показники енергонезалежності регіонів України. На цій основі виконано угруповання і виділено групи регіонів за інтегральним показником, що дозволило розробити управлінські рішення щодо підвищення рівня енергонезалежності в кожній групі регіонів. Оцінено тісноту зв'язку між споживанням енергоресурсів та іншими економічними показниками. Побудовано і проаналізовано парні і багатофакторна регресійні моделі споживання енергоресурсів з найбільш істотними факторами. Було оцінено вплив курсу долара (r_(yx_1 )=-0,904), капітальних інвестицій (r_(yx_2 )=-0,65), індексу фізичного обсягу ВВП (r_(yx_3 )=0,623) і видобутку енергоресурсів (r_(yx_4 )=0,793) на обсяги споживання енергоресурсів. Серед наведених показників за допомогою побудованого стандартизованого багатофакторного рівняння визначено, що найбільший вплив на обсяги споживання енергоресурсів мають курс долара і індекс фізичного обсягу ВВП. Виконано факторний аналіз імпорту газу в Україну на основі адаптації індексної функціональної моделі Дюпона, що дозволило встановити найбільший негативний вплив на обсяги імпорту газу рівня видобутку газу до ВВП (під впливом даного фактору у 2017 р. порівняно з 2013 р. імпорт газу зріс на 3 млрд куб. м) та найбільш позитивний вплив співвідношення споживання газу та його видобутку (зменшення імпорту газу за рахунок даного фактору склало 9,6 млрд куб. м). На основі трендових, адаптивних і авторегресійних моделей виявлено тенденції основних показників енергозбереження та енергоефективності. Розраховано перспективні оцінки енергоємності ВВП України та обсягу споживання енергоресурсів в Україні в цілому, а також окремо промисловістю і населенням. Доведено, що надалі і енергоємність ВВП, і споживання ПЕР буде мати тенденцію до падіння, проте такі результати мають досягатися шляхом впровадження ефективних заходів без завдання шкоди виробництву і суспільству. Виявлено потенціал використання енергії від відновлюваних джерел, серед яких найбільш перспективними для України є біопаливо і відходи, гідроенергетика, вітрова та сонячна енергетика. За допомогою моделей оцінено перспективи досягнення цілей Енергетичної стратегії України в розвитку відновлюваних джерел енергії до 2020 р. Встановлено, що підвищення енергонезалежності України пов'язане зі зниженням імпорту газу і заміною його альтернативними видами палива. На основі моделі квадратичної функції розраховано мінімальне значення імпорту газу, яке необхідне у сучасних умовах для забезпечення функціонування економіки та населення. Такою точкою виявився імпорт газу в обсязі 43,1 млрд куб. м. Подальше зниження імпорту газу потребує його заміни альтернативними видами палива і підвищення їх частки в складі споживання паливно-енергетичних ресурсів. Дата реєстрації 2018-11-29 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити