Реєстраційний номер
0418U005033, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат юридичних наук
Дата захисту
27-11-2018
Статус
Захищена
Назва роботи
Запобігання злочинності іноземців та осіб без громадянства в Україні
Здобувач
Калініна Аліна Владиславівна,
Керівник Голіна Володимир Васильович
Опонент Орлов Юрій Володимирович
Опонент Албул Сергій Володимирович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса
Опис
Дисертація є одним із перших кримінологічних досліджень в Україні, присвячених аналізу стану злочинності іноземців та осіб без громадянства і розробці на його основі заходів загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального запобігання їй.
Надано загальну характеристику сучасним імміграційним процесам, що відбуваються на території України. На основі емпіричного дослідження здійснено кримінологічну характеристику злочинності громадян інших держав і апатридів. Визначено її рівень, структуру, топографію, географію, «ціну», динаміку та ін. Надано загальну характеристику латентності злочинності громадян інших держав і осіб без громадянства, запропоновано визначення латентної злочинності цих осіб. Також визначено, що їх злочинам властива мінімальна латентність (до 50 % від кількості зареєстрованих діянь).
Охарактеризовано особу злочинця-іноземця та злочинця-апатрида за соціально-демографічними, кримінально-правовими, морально-психологічними та фізичними ознаками, узагальнення яких дозволило створити кримінологічний портрет такого злочинця: це особа чоловічої статі, середнього віку (як правило, належить до вікових груп від 22 до 35 років та від 41 до 50 років), має середню освіту, не перебуває в шлюбі, без утриманців, не має мовного бар’єру, не працює або живе за рахунок тимчасових заробітків, має зареєстроване в нашій державі місце проживання, вчиняє умисний злочин із заздалегідь обміркованим наміром, керується корисливим мотивом, не має судимості, здійснює нетривалу злочинну діяльність (один епізод). Підкреслено, що дослідження морально-психологічних ознак таких злочинців є методологічно важким через їх різноманіття. Наявність зв’язку між національністю злочинця та злочином, що ним вчиняється, у результаті дослідження не було підтверджено.
Доведено, що застосування методу типології до злочинців-іноземців і злочинців-апатридів не доцільне, проте їх можна класифікувати за обраним критерієм. Процеси міждержавної міграції розглянуто як фонове для злочинності явище.
Зазначено, що детермінанти злочинності іноземців і апатридів діють на кількох рівнях. В Україні такими рівнями є: чинники, що спричинили факт переїзду особи через державний кордон та власне причинний комплекс їх злочинності в нашій державі, що характеризує взаємодію на загальному рівні двох конкретних життєвих ситуацій: першої, пов’язаної з приїздом особи в іншу державу, та другої – впливом криміногенної обстановки в Україні, в яку вона безпосередньо потрапляє.
Виявлено, що на індивідуальному рівні причинами вчинення злочинів іноземцями й апатридами є труднощі їх соціальної адаптації, низький рівень правової свідомості та правової культури.
Встановлено, що потерпілими від злочинів іноземців / апатридів зазвичай є фізичні особи, однак 9,3 % таких потерпілих – юридичні особи. Описано загальний портрет потерпілого від злочинів цих категорій осіб: це фізична особа, віком від 20 до 49 років, чоловічої статі, громадянин України, українець за національністю, із вищим, ніж у злочинця, рівнем освіти, працює за офіційним працевлаштуванням, часто в момент злочинного посягання перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, як правило, попередньо не знайома зі злочинцем, однак порівняно легко зав’язує нові випадкові знайомства, має схильність до ініціювання сварок, бійок та ін.
Розширено перелік віктимологічних загроз пов’язаних із міждержавною міграцією із розподілом їх на дві групи: загрози від міграційних процесів для приймаючого суспільства та загрози для самих мігрантів (як легальних, так нелегальних). До них відповідно віднесено: 1) віктимологічні загрози першої групи: загрози, які виходять від кримінальних мігрантів (тобто іммігрантів, причиною прибуття у державу яких була саме кримінальна міграція); - незаконну міграцію як фактор, що сприяє інтернаціоналізації організованої злочинності; - сприяння зростанню рівня організованої злочинності через злочинну діяльність організованих груп та злочинних організацій, створених на етнічній основі та ін.; 2) віктимологічні загрози другої групи: вчинення злочинів різного характеру з боку співвітчизників та можливість стати жертвою злочинів, що вчиняються представниками різних національностей (які є іммігрантами) на ґрунті міжнаціональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.
Визначено, що загальносоціальне запобігання злочинності таких осіб має дві головні особливості: 1) воно є поєднанням міграційної та кримінологічної державних політик, унаслідок чого можна виокремити самостійний напрям для врахування в положеннях кожної з них та 2) орієнтацію цього рівня запобігання злочинності вказаних категорій осіб на соціально-економічну сферу, що забезпечує життєдіяльність іноземця (особи без громадянства). Така орієнтація повинна бути спрямована як на державу виїзду іммігранта, так і на державу його в’їзду.
Розглянуто європейський досвід у сфері прийняття мігрантів, зокрема, моделі асиміляції, інтеграції та включення. Наразі Україна здійснює політику інтеграції мігрантів, однак її необх
Дата реєстрації
2018-12-10
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
