Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0419U000060, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Розподіл уламків поділу високозбуджених ядер за масою та кінетичною енергією

Здобувач

Маргітич Тетяна Олегівна,

Керівник Денисов Віталій Юрійович
Опонент Горбаченко Олександр Миколайович
Опонент Василевський Віктор Семенович

На здобуття

Кандидат фізико-математичних наук, 01.04.16, Фізика ядра, елементарних частинок і високих енергій

Дата захисту

13-12-2018

Опис

У дисертації представлені результати теоретичних розрахунків масово-енергетичних розподілів процесу поділу високозбуджених атомних ядер з масовими числами A<220 . Розроблено нові моделі для обчислення розподілів уламків поділу ядер з A<220 за масою та кінетичною енергією для реакцій a + 197Au-> поділ та a + 165Ho-> поділ. Також було проведено розрахунки ядерно-ядерного потенціалу взаємодії сильно деформованих ядер для симетричних та несиметричних систем, а також з урахуванням різних параметризацій ядерної частини потенціалу взаємодії оцінено масові виходи уламків поділу для реакції a + 197Au-> поділ. Результати суттєво уточнюють як фізичну інтерпретацію, так і точність опису процесу вимушеного поділу високозбуджених атомних ядер з A<220 . Дослідження відносяться до актуальних напрямків сучасної ядерної фізики, а запропоновані в дисертаційній роботі моделі можуть бути використані для передбачення та опису експериментально отриманих масово-енергетичних розподілів уламків вимушеного поділу під дією різноманітних частинок та гамма-квантів. У рамках методу детально досліджено повну взаємодію між ядрами з урахуванням деформацій поверхонь, обертання, кулонівської та ядерної компонент взаємодій. Для систем ядер, які розглядалися у роботі, оцінено мінімальні значення висот бар’єрів взаємодії. Знайдено, що мінімальне значення потенціалу ядерно-ядерної взаємодії спостерігається при аксіально-симетричній орієнтації взаємодіючих ядер та при одночасному врахуванні впливу параметрів квадрупольної, октупольної та гексадекапольної деформацій поверхонь ядер. Встановлено, що найбільший вплив на величину мінімального значення висоти бар’єра взаємодії має квадрупольна деформація поверхні ядер, вклад октупольної та гексадекапольній деформації є значно меншим. Було показано, що розподіл уламків бінарного поділу високозбуджених ядер з A<220 пов'язаний із двотільною сідловою точкою, значення бар’єра якої є різним для різних пар уламків. Було проведено розрахунки положення двотільної сідлової точки, яка знаходиться на поверхні потенціальної енергії на малих відстанях між поверхнями деформованих ядер. Показано, що висота цієї двотільної сідлової точки для ядер з A<220 більша за висоту бар’єра поділу у материнському ядрі, т.з. “однотільного” бар’єра поділу. Встановлено що, кількість рівнів системи двох взаємодіючих фрагментів поділу у двотільній сідловій точці пов’язана із імовірністю виходу відповідної пари уламків. Побудовано модель для обчислення масових виходів уламків поділу високозбуджених ядер з A<220 та їх розподілів за кінетичною енергією в якій враховані особливості взаємодії ядер у вихідних каналах, зокрема, можливість появи бар’єра після поділу материнського ядра, т.з. “двотільної” сідлової точки. Розроблена модель добре описує масові виходи уламків поділу високозбуджених ядер з кількістю нуклонів з A<220 без введення будь-яких нових параметрів. У рамках запропонованої моделі, в якій використані рівняння траєкторії руху уламків і враховані дисипація енергії та статистичних флуктуацій нами добре описано масові виходи уламків поділу високозбуджених ядер з A<220 та їх розподіл за кінетичною енергією.