Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0419U000509, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 12-02-2019 Статус Запланована Назва роботи Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованої терапії хронічних гастродуоденітів у підлітків. Здобувач Нехаєнко Марія Іванівна, Керівник Бекетова Галина Володимирівна Опонент Лукашук Віктор Дмитрович Опонент Шадрін Олег Геннадійович Опис В дисертації наведені дані ретроспективного аналізу клініко-параклінічних особливостей перебігу хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей залежно від віку, статі й тривалості захворювання. За десятирічний період виявлено: збільшення у 3,8 разів частки підлітків та у 1,9 разів гіпоацидності шлунку у них; зростання рівню ерозивних форм ХГД у підлітків зі збільшенням його тривалості. Комплексно обстежено 164 підлітків віком 15-17 років з ХГД, які розподілили на 4 репрезентативні групи: І – 22 хворих з хелікобактеріозом без ознак хронічного кандидозу травного тракту (ХК ТТ); ІІ – 32 інфіковані Н.р. за наявності ХК; ІІІ – 78 пацієнтів без Н.р. на фоні ХК; ІV – 32 підлітки, не інфіковані Н.р. і без ознак ХК ТТ. Визначено статистично найзначиміші комбінації факторів ризику розвитку гіпоацидності шлунку і множинних ерозій гастродуоденальної зони у підлітків із ХГД та розроблені відповідні математичні моделі їх прогнозу. Обґрунтована доцільність цитологічного дослідження слизової оболонки (СО) порожнини рота (ПР) та браш-цитології шлунку для верифікації діагнозу ХК ТТ. Ендоскопічними особливостями ХГД у підлітків з асоційованим інфікуванням є розповсюджені ерозії СО шлунку (СОШ) і дванадцятипалої кишки (ДПК). Морфологічними особливостями ХГД за наявності хелікобактерізу та його асоціації з кандидами є деструкція поверхневого епітелію і виразна дифузна лейкоцитарно-макрофагальна інфільтрація власної пластинки (ВП) з максимальною кількістю макрофагів (CD68) на фоні запалення, переважно, ІІІ ступеню. При асоційованому інфікуванні – з формуванням лімфоїдних фолікулів і масивною інфільтрацією CD68 більш глибоких шарів СОШ, гіперплазією та мукоїдизацією поверхневих залоз з ІІІ ступенем запалення та великою кількістю кандид. При ХК ТТ – дифузна макрофагально-еозинофільна інфільтрація ВП CD68 в поверхневих шарах СОШ з переважанням ІІ ступеню запалення, гіперплазія поверхневих і глибоких залоз з великою кількістю кандид. За відсутності інфекції – недифузна інфільтрація ВП поодинокими CD68 з І ступенем запалення без змін у залозах. Вперше отримані дані щодо молекулярних особливостей впливу інфекційних чинників на процеси репарації СОШ у підлітків з ХГД – значна активність маркеру проліферації Кі-67 в дифузному інфільтраті ВП та поверхневих залозах при хелікобактеріозі; при асоційованому інфікуванні – максимально в лімфоїдних фолікулах та поверхневих залозах; за наявності ХК – значна активність Кі-67 в місці дифузної інфільтрації ВП, поверхневих та глибоких залозах, а у неінфікованих пацієнтів – мінімальна активність маркеру в поверхневому епітелії. Вперше визначені особливості молекулярних механізмів неспецифічного захисту СОШ при ХГД у підлітків з хелікобактеріозом – максимальна експресія TLR4 на епітелії поверхневих залоз і макрофагах ВП, висока експресія TLR2 на поверхневому епітелії; при асоційованому інфікуванні – високий рівень експресії TLR4 на поверхневому епітелії, епітелії поверхневих залоз, макрофагах і лімфоцитах дифузного інфільтрату ВП, на макрофагах лімфоїдних фолікулів на тлі максимальної експресії TLR2 такої ж локалізації; за наявності ХК ТТ – помірна експресія TLR4 на поверхневому епітелії і епітелії поверхневих залоз при максимальній експресії TLR2 такої ж локалізації та на еозинофілах; за відсутності інфікування – мінімальна експресія обох рецепторів на поодиноких макрофагах ВП. На основі даних дослідження науково обґрунтована, розроблена та апробована програма комплексної диференційованої терапїї підлітків з ХГД з включенням ад’ювантних середників (пробіотичних спороутворюючих антибіотикорезистентних штамів Bacillus clausii при хелікобактеріозі, за наявності асоційованого інфікування Н.р. і кандидами та при ХК ТТ – лікувальних дріжджів Sacharomyces bоulardii), яка за результатами динаміки клінічних, мікробіологічних, мікологічних даних, ендоскопічної та морфологічної характеристики запалення та репаративних процесів, експресії TLR2 і TLR4 і показників ерадикації збудників була в 1,55-1,83 разів ефективніша порівняно з базисною терапією відповідно групового розподілу. Дата реєстрації 2019-02-12 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити