Реєстраційний номер
0419U001334, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
27-05-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Критерії ефективності коронарної реваскуляризації та зміни якості життя у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця.
Здобувач
Борхаленко Юлія Анатоліївна,
Керівник Тодуров Борис Михалович
Опонент Целуйко Віра Йосипівна
Опонент Копица Микола Павлович
Опонент Князькова Ірина Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
У дисертаційній роботі викладено нове вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної кардіології - обґрунтування доцільності та опрацювання показів для проведення реваскуляризаційних втручань у пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка на підставі вивчення об'єктивних критеріїв оцінки їх ефективності та дослідження показників асоційованої із станом здоров'я якості життя до і після коронарної реваскуляризації. Досліджену когорту послідовно обстежених пацієнтів з ІХС і збереженою ФВ ЛШ, поділили на групи АКШ (n=71) і стентування вінцевих артерій (n=44). В якості контролю ми взяли групу пацієнтів з ІХС із зниженою систолічною функцією ЛШ (ФВ ЛШ < 45%, n=148). Група пацієнтів з ІХС і збереженою ФВ ЛШ характеризувалася більшою часткою жінок (23,4 проти 12.2%), пацієнтів з хворобою периферійних судин (63.8 проти 27.0%). У групі з систолічною дисфункцією ЛШ переважали чоловіки (р=0,022),частіше реєстрували перенесений раніше ІМ, у тому числі повторний (р<0,001), а також СН ІІ Б стадії за класифікацією М.Д. Стражеска і В.Х. Василенка (р=0,001). Водночас, за даними коронарографії у групах пацієнтів з і без систолічної дисфункції ЛШ не спостерігали відмінностей кількості уражених коронарних артерій. За низкою підшкал опитувальників SF-36 і SAQ у групі пацієнтів з ІХС і збереженою ФВ ЛШ спостерігали принаймні не менш виражені зміни ЯЖ, ніж у хворих із зниженою ФВ ЛШ. Вибір методу реваскуляризації міокарда між АКШ або перкутанним коронарним втручанням у пацієнтів з ІХС із збереженою ФВ ЛШ найбільше залежав від анатомічних особливостей ураження коронарного русла. За даними коронарографії, у групі АКШ частіше спостерігали гемодинамічно вагоме ураження стовбура лівої коронарної артерії (ЛКА), а також трисудинне ураження без гемодинамічно вагомого ураження стовбура ЛКА. Крім анатомічних особливостей, які свідчили на користь того чи іншого виду реваскуляризації, важливі відмінності між дослідженими групами полягали у вираженіших проявах стенокардії (ІІІ функціональний клас за CCS) та СН у пацієнтів, відібраних для АКШ. Разом з тим, значущих відмінностей між вихідними показниками ЯЖ у порівнюваних групах не виявили. Через 6 місяців спостереження у пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду ЛШ після стентування КА та АКШ відмічається значуще покращення показників ЯЖ порівняно з вихідними даними за опитувальниками MLHFQ, SF-36 і SAQ.В групі АКШ найбільш відчутне покращення ЯЖ за усіма шкалами спостерігалося протягом перших 6 місяців, а при подальшому спостереженні (у період з 6 до 12 місяців) зберігалося покращення ЯЖ лише за опитувальником MLHFQ та окремими підшкалами опитувальника SF-36. Сприятливу динаміку ЯЖ можна пов'язати з корекцією діастолічної дисфункції міокарда і серцевої недостатності, що відображалося значущим зниженням медіани вмісту МНУП, збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби, а також покращенням окремих допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця на етапі спостереження 6 місяців.
Дата реєстрації
2019-06-06
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29