Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0419U001392, Кандидатська дисертація На здобуття к.філос.н. Дата захисту 27-05-2019 Статус Запланована Назва роботи Есхатологія християн віри євангельської (п'ятидесятників) Здобувач Гура Віталій Олексійович, Керівник Мокієнко Михайло Михайлович Опонент Кондратьєва Ірина Владиславівна Опонент Горохолінська Ірина Володимирівна Опис Вперше у вітчизняній теології продемонстровано практичне застосування методології Р. Шрайтера для комплексного аналізу есхатології українських п'ятидесятників. Це дозволило ідентифікувати есхатологію нелегальних п'ятидесятників як локальну теологію, встановивши ідеологічний генетичний зв'язок з іншими богословськими системами світового п'ятидесятницького руху та євангельсько-баптистського руху, що, в свою чергу, руйнує основи популярного стереотипу надприродного походження догматичних положень п'ятидесятників, відкриваючи можливість до глибокої саморефлексії та богословської ревізії формулювання догматичних переконань. В роботі доведено, що п'ятидесятницька есхатологія сформувалась під впливом встановлених закордонних російськомовних літературних джерел, через лідерів, що були носіями моделей західної богословської освіти в унікальних історико-культурних умовах, що робить догматику ХВЄ спадкоємницею світової диспенсаціоналістичної традиції. В результаті дослідження руйнується стереотип про відсутність впливу західної богословської думки та про автономність розвитку есхатології вітчизняних п'ятидесятників в умовах інформаційної ізоляції в радянський період. В дисертації систематизовано концепцію "есхатологічної еклезіології" нереєстрованих п'ятидесятників як прикладу локальної української п'ятидесятницької есхатології, яка була сформована в умовах ідеологічної боротьби на межі існування релігійного руху як відповідь на унікальні історико-культурні обставини войовничого атеїзму СРСР. Для радянських п'ятидесятників-бідашевців "есхатологічна еклезіологія" стала організуючим принципом, що мотивував вірних ХВЄ до протистояння режиму із непохитною вірою в переможний есхатологічний кінець. Виявлено богословське обґрунтування неможливості об'єднання нелегальних п'ятидесятників та баптистів в один Союз в радянський період, на підставі різного розуміння пневматологічної доктрини та практики. Згідно такого формулювання, баптисти, які відкидали п'ятидесятницьке розуміння "глосолалії", не могли бути визнані ХВЄ як частина Церкви і зараховувались до категорії есхатологічних "спасенних народів". Таким чином, така інтерпретація есхатології формувала богословське підґрунтя необхідності окремого церковного союзу ХВЄ. В роботі також доведено прямий причинно-наслідковий зв'язок між есхатологічними переконаннями п'ятидесятників СРСР і релігійною міграцією, яка ґрунтувалась на стійкому переконанні в апокаліптичній ролі Радянської держави, сформованій через поширення серед ХВЄ особливих містичних об'явлень та специфічній "симфонічній синодальній герменевтиці", що дозволило ідентифікувати СРСР з образами Вавилону із книги Апокаліпсис. Дата реєстрації 2019-05-27 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити