Реєстраційний номер
0419U001460, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
09-07-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Вплив трансплантації стовбурових клітин нервового гребеня на регенерацію периферичного нерва при його травматичному ураженні в експерименті
Здобувач
Петрів Тарас Ігорович,
Керівник Цимбалюк Віталій Іванович
Опонент Гайович Василь Васильович
Опонент П'ятикоп Володимир Олександрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
ДУ "Інститут нейрохірургії ім.акад.А.П.Ромоданова НАМН України"
Опис
Дослідження виконано на білих безпородних щурах різного віку і статі (n=55; 3 експериментальні групи). У якості моделі, адаптовано пластику нерва тканинно-інженерним матриксом на основі стовбурових клітин (похідних) нервового гребеня. Проведено функціональні, електрофізіологічні, культуральні, імуногістохімічні, гістологічні і статистичні дослідження. Протягом усього періоду спостереження між значеннями функціонального індексу сідничного нерва групи 1 (аутонейропластика) та групи 3 (імплатнації тканинно-інженерного матрикса із вмістом стовбурових клітин нервового гребеня) вірогідних відмінностей не виявлено (р>0,05). Негативні результати функціонального відновлення спостерігалися у групі 2 (імплантації тканинно-інженерного матрикса без стовбурових клітин), що свідчить про стимулюючий вплив стовбурових клітин на відновлення периферичного нерва та м'язово-суглобового апарату в експерименті. За даними ЕНМГ, показники амплітуди М-відповіді та латентного періоду М-відповіді литкового м'яза у групі 3 максимально наближені до показників у групі 1. Електрофізіологічні показники у групі 2 були нижчими. Через 4 тижні у тканинно-інженерному матрикса виявлялася експресія фактора р75, на відміну від 8 тижня, що опосередковано свідчить про морфогенез стовбурових клітин з фенотипом стовбурових клітин нервового гребеня у клітини з фенотипом шванівських до кінця цього періоду. Динаміка експресії бета-III-тубуліну, S100b та MBP на 4 та на 8 тижнях говорить про проростання нервових волокон та їх мієлінізацію. Морфологія тканинно-інженерного матрикса за товщиною нервових волокон та щільністю розташування аксонів статистично достовірно не відрізнялася від ділянки нерва, відновленого шляхом аутонейропластики. Можливе перспективне клінічне впровадження апробованих у дослідженні новітніх методів хірургічних втручань подолання дефектів периферичних нервів великого розміру за допомогою засобів тканинної інженерії сприятиме покращенню результатів лікування пацієнтів із травмами периферичних нервів та їх наслідками.
Дата реєстрації
2019-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
