Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0419U003061, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Еколого-біологічні детермінанти успішності зростання видів роду Pinus L. на залізорудних відвалах Криворіжжя

Здобувач

Красноштан Олег Васильович,

Керівник Коршиков Іван Іванович
Опонент Ворошилова Наталія Володимирівна
Опонент Зайцева Ірина Олексіївна

На здобуття

Кандидат біологічних наук, 03.00.16, Екологія

Дата захисту

12-06-2019

Опис

Дисертацію присвячено комплексному аналізу життєздатності Pinus pallasiana D. Don і P. sylvestris L. на трьох залізорудних відвалах Криворіжжя. Об’єктом дослідження є штучні насадження та інтродукційні популяції Pinus pallasiana і P. sylvestris. Методи дослідження – польові спостереження (стаціонарні та експедиційні), лабораторні дослідження, дендрологічні, морфометричні, порівняльно-морфологічні, методи популяційної біології та генетики, статистичні з використанням прикладних комп'ютерних програм. Встановлено, що 35–40-річні насадження Pinus pallasiana і P. sylvestris на відвалах Криворіжжя відзначаються високою стійкістю і тривалістю життя, здатні успішно рости і розвиватися на різних ділянках відвалів, які суттєво відрізняються за механічним і фізико-хімічним складом субстратів. В 30–35-річних насадженнях P. pallasiana і P. sylvestris внаслідок опадання хвої і шишок, а також природного відпаду нижніх гілок, утворюється стабільна підстілка, в нижньому шарі якої утворюється детрит. Рослини обох видів сосен, що досягли репродуктивної фази розвитку, на відвалах формують поверхневу кореневу систему з добре розвинутими горизонтальними боковими коренями. Формування такої кореневої системи, що виходить далеко за межі проекції крони, є адаптивною реакцією рослин на специфічне едафічне середовище, оскільки у поверхневому шарі субстрату, завдяки фізико-хімічному вивітрюванню, накопичується більше доступних для рослин поживних речовин. Встановлено феномен насіннєвого відновлення обох видів сосен на залізорудних відвалах, яке відбувається щорічно навколо їх первинних насаджень у радіусі 300-500 м. Молоді рослини самосіву формують перші жіночі шишки у 7-річному віці і в наступні роки відзначаються нормальною репродуктивною здатністю, утворюючи повноцінне насіння. Просторове розміщення мікросайтів самосіву сосен детермінується напрямками домінуючих вітрів, фізико-хімічним складом субстратів, особливостями мікро- та мезорельєфу відвалів. Окремі популяційні локуси на відвалах мають площу 1–2 га, а щільність молодих рослин у них досягає 15–75 особин різного віку на 100 м2. Площа природного розселення P. pallasiana навколо материнських насаджень становить 0,043–1,0 га, що в 2,4–21,5 рази більше самої площі материнських насаджень. Найбільшою кількістю в мікросайтах самосіву на відвалі представлені 3-, 4- і 7-річні рослини, а найменшою – 2- і 10-річні. Переважна більшість самосіву P. pallasiana на залізорудному відвалі характеризується високим рівнем життєвості і в 7–10-річному віці за морфометричними показниками переважає самосів на згарищах в природній популяції цього виду в Гірському Криму. Локальні популяції P. pallasiana і P. sylvestris, що стихійно формуються на залізорудних відвалах Криворіжжя, мають дещо збіднений рівень алельного різноманіття, однак за рівнем гетерозиготності мало поступаються природним популяціям цих видів у Гірському Криму та Степу відповідно. Розроблено методичний підхід з моніторингової оцінки лісопридатності відвалу в цілому та окремих його частин для біологічної рекультивації з виключенням матеріально- і фінансово затратного технічного етапу перепланування його поверхні та насипкою шару ґрунту. Запатентовано способи використання P. pallasiana і P. sylvestris в озелененні залізорудних відвалів Криворіжжя.