Реєстраційний номер
0419U003061, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат біологічних наук
Дата захисту
12-06-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Еколого-біологічні детермінанти успішності зростання видів роду Pinus L. на залізорудних відвалах Криворіжжя
Здобувач
Красноштан Олег Васильович,
Керівник Коршиков Іван Іванович
Опонент Ворошилова Наталія Володимирівна
Опонент Зайцева Ірина Олексіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Опис
Дисертацію присвячено комплексному аналізу життєздатності Pinus pallasiana D. Don і P. sylvestris L. на трьох залізорудних відвалах Криворіжжя. Об’єктом дослідження є штучні насадження та інтродукційні популяції Pinus pallasiana і P. sylvestris. Методи дослідження – польові спостереження (стаціонарні та експедиційні), лабораторні дослідження, дендрологічні, морфометричні, порівняльно-морфологічні, методи популяційної біології та генетики, статистичні з використанням прикладних комп'ютерних програм. Встановлено, що 35–40-річні насадження Pinus pallasiana і P. sylvestris на відвалах Криворіжжя відзначаються високою стійкістю і тривалістю життя, здатні успішно рости і розвиватися на різних ділянках відвалів, які суттєво відрізняються за механічним і фізико-хімічним складом субстратів. В 30–35-річних насадженнях P. pallasiana і P. sylvestris внаслідок опадання хвої і шишок, а також природного відпаду нижніх гілок, утворюється стабільна підстілка, в нижньому шарі якої утворюється детрит. Рослини обох видів сосен, що досягли репродуктивної фази розвитку, на відвалах формують поверхневу кореневу систему з добре розвинутими горизонтальними боковими коренями. Формування такої кореневої системи, що виходить далеко за межі проекції крони, є адаптивною реакцією рослин на специфічне едафічне середовище, оскільки у поверхневому шарі субстрату, завдяки фізико-хімічному вивітрюванню, накопичується більше доступних для рослин поживних речовин. Встановлено феномен насіннєвого відновлення обох видів сосен на залізорудних відвалах, яке відбувається щорічно навколо їх первинних насаджень у радіусі 300-500 м. Молоді рослини самосіву формують перші жіночі шишки у 7-річному віці і в наступні роки відзначаються нормальною репродуктивною здатністю, утворюючи повноцінне насіння. Просторове розміщення мікросайтів самосіву сосен детермінується напрямками домінуючих вітрів, фізико-хімічним складом субстратів, особливостями мікро- та мезорельєфу відвалів. Окремі популяційні локуси на відвалах мають площу 1–2 га, а щільність молодих рослин у них досягає 15–75 особин різного віку на 100 м2. Площа природного розселення P. pallasiana навколо материнських насаджень становить 0,043–1,0 га, що в 2,4–21,5 рази більше самої площі материнських насаджень. Найбільшою кількістю в мікросайтах самосіву на відвалі представлені 3-, 4- і 7-річні рослини, а найменшою – 2- і 10-річні. Переважна більшість самосіву P. pallasiana на залізорудному відвалі характеризується високим рівнем життєвості і в 7–10-річному віці за морфометричними показниками переважає самосів на згарищах в природній популяції цього виду в Гірському Криму. Локальні популяції P. pallasiana і P. sylvestris, що стихійно формуються на залізорудних відвалах Криворіжжя, мають дещо збіднений рівень алельного різноманіття, однак за рівнем гетерозиготності мало поступаються природним популяціям цих видів у Гірському Криму та Степу відповідно. Розроблено методичний підхід з моніторингової оцінки лісопридатності відвалу в цілому та окремих його частин для біологічної рекультивації з виключенням матеріально- і фінансово затратного технічного етапу перепланування його поверхні та насипкою шару ґрунту. Запатентовано способи використання P. pallasiana і P. sylvestris в озелененні залізорудних відвалів Криворіжжя.
Дата реєстрації
2019-06-25
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-29
