Реєстраційний номер
0419U004613, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат мистецтвознавства
Дата захисту
23-10-2019
Статус
Захищена
Назва роботи
Жанрова традиція реквієму у творчості композиторів Великобританії останньої третини XX-початку XXI ст
Здобувач
Кучурівський Юрій Степанович,
Керівник Овсяннікова-Трель Олександра Андріївна
Опонент Ніколаєвська Юлія Вікторівна
Опонент Козаренко Олександр Володимирович
Рецензент Копиця Маріанна Давидівна
Рецензент Дугіна Тетяна Євгеніївна
Рецензент Коханик Ірина Миколаївна
Рецензент Вербицька Ірина Володимирівна
Рецензент Воскобойнікова Юлія Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація присвячена дослідженню побутування жанрової традиції реквієму в сучасному композиторському творчості Великобританії, яке показово в плані її еволюційної динаміки.
Творчі інтерпретації жанру реквієму британськими композиторами останньої третини ХХ – початку XXI ст. розглядаються в аспекті системної взаємодії різних рівнів проявів жанрової традиції.
Звернення сучасних британських авторів до реквієму пояснюється об'єктивними факторами історичного контексту європейської музичної культури, які пов'язані з морально-етичними устремліннями музичного мистецтва сучасності, і в комплексі утворюють соціокультурний рівень жанрової традиції. Для епохи рубежу ХХ – XXI ст., коли питання майбутнього людства стоять особливо гостро, реквієм бере на себе функцію музичного жанру, здатного осмислити дійсність, виявити її вузлові протиріччя, пов'язані з питаннями існування людини в сучасному світі і співіснування різних культур в «єдиному світі».
Музично-лексичний рівень жанрової традиції реквієму реалізується у творчості британських композиторів за допомогою використання структурно-семантичних, мелодійних, інтонаційно-ритмічних, тембрових і фактурних показників, які закріпилися за реквіємом в якості канонічних в ході його історичної еволюції.
Індивідуально-авторський рівень жанрової традиції реквієму є надзвичайно суттєвим фактором її еволюції: він пов'язаний з різноманітністю творчих інтерпретацій композиторами Великобританії жанру заупокійної меси. Зазначено, що індивідуальний стиль композиторів 1970–2000 рр. формувався в зовсім іншому національно-культурному контексті, ніж творчість їх видатного попередника Б. Бріттена. Їх творчість орієнтована на «інші» мови музичної виразності, і багато в чому – на «чисте», без академічного інтелектуалізму, відродження національних традицій, а також на актуальну з останньої третини минулого століття естетику «нової сакральності». Якщо розуміти сакральність традиційно, як атрибут спілкування людини як члена християнської спільноти з Трансцендентним, то інтерес сучасних композиторів Великобританії до літургійного жанру заупокійної меси пояснюється з точки зору магістральних стильових тенденцій музичного мистецтва останніх десятиліть. Якщо ж розглядати реквієми Б. Чілкотта, Дж. Раттера і Дж. Тавенера в контексті художньо-естетичному, а не в релігійному, то дані твори демонструють характерні риси «нової сакральності» як спеціального напрямку музичної творчості (звернення до літургійного жанру, використання в ньому канонічних літургійних текстів, орієнтація на концертне виконання).
Дата реєстрації
2019-10-28
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-03 / 2026-06-30
