Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0419U004966, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 22-11-2019 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація діагностики морфометричних та функціональних змін циліарного тіла та сітківки у хворих на регматогенне відшарування сітківки, ускладнене відшаруванням судинної оболонки Здобувач Алібет Яссін ..., Керівник Левицька Галина Василівна Опонент Сергієнко Андрій Миколайович Опонент Ульянова Надія Анатоліївна Опис Об'єкт: регматогенне відшарування сітківки (РОС), ускладнене відшаруванням судинної оболонки (ВСО). Мета: оптимізувати діагностику РОС, ускладненого ВСО, шляхом удосконалення морфометричного методу ультразвукової біомікроскопії структур циліарного тіла, з’ясування особливостей відшарування циліарного тіла та його морфометричних змін при цьому, характеру змін циліарного тіла в процесі лікування, визначення значущості інфрачервоної діафаноскопії в уточненні особливостей структур циліарного тіла, з’ясування характеру зміни глибини передньої камери в залежності від ступеню тяжкості захворювання, а також функціонального стану сітківки на основі результатів електрофізіологічних досліджень. Методи: візометрія, рефрактометрія, тонометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія; інфрачервона діафаноскопія для уточнення особливостей структури циліарного тіла, показники офтальмотонусу і дані морфометрії циліарного тіла та виявлення зв'язку між ними, електроретинографія для вивчення особливості функціонального стану сітківки, ультразвукове Б-сканування та розробленого спосіба визначення товщини циліарного тіла за умови його відшарування за допомогою ультразвуковій біомікроскопії; статистичні – пакет Statistica 8.0 і 10.0. Вперше виявлено, що важливими факторами, які впливають на виникнення ВСО, яке було діагностовано у 64,5 % хворих на РОС, є ширина плоскої частини циліарного тіла 4,74 мм (в середньому) та міопія високого ступеня (передньо-задній розмір ока більше 25 мм). Вперше методом ультразвукової біомікроскопії виявлено морфометричні особливості циліарного тіла очей у хворих на РОС, ускладненим ВСО, які полягають в тому, що його відросчаста частина не втрачає контакт зі склерою та має чіткі межі, а відшаровується тільки плоска його частина з розвитком вираженої дезорганізації зовнішніх шарів. Встановлено, що товщина відросчастої частини циліарного тіла не залежить від передньо-заднього розміру ока, але збільшена відносно парних (інтактних) очей, що підтверджується наявністю ознак внутрішньоочного запалення (ін'єкцією очного яблука, циліарною болісністю, наявністю задніх синехій, помутнінням склоподібного тіла), згасання якого в результаті протизапальної терапії супроводжується зменшенням товщини і приляганням плоскої частини циліарного тіла. Доповнено наукові дані про те, що при РОС, ускладненому ВСО, прямий зв'язок з передньо-заднім розміром ока має тільки ширина плоскої частини циліарного тіла, тоді як ширина відросчастої частини не відрізняється від таких параметрів за даними інфрачервоної діафаноскопії. Ширина плоскої і відросчастої частин циліарного тіла на уражених очах не відрізняється також від такої на парних (інтактних) очах. Вперше у хворих на РОС, ускладнене ВСО, на фоні гіпотонії і внутрішньоочного запалення встановлено факт поглиблення передньої камери (в середньому 3,97 ± 0,39 мм) і виявлена наявність прямого кореляційного зв’язку між глибиною передньої камери і висотою ВСО (r = 0,687), ступенем відшарування склоподібного тіла (r = 0,695), глибиною передньої камери парного ока (r = 0,525), наявністю артифакії (r = 0,378), ступенем міопії (r = 0,336), віком (r = 0,388), а також ознаками внутрішньоочного запалення (помутніння склоподібного тіла, r = 0,496, наявність задніх синехій, r = 0,388) і сильного зворотного зв'язку зі ступенем гіпотонії (r = –0,663), що свідчить про ступінь тяжкості вихідного стану. Вперше встановлено, що наявність ВСО у хворих на РОС у віддаленому періоді після хірургічного лікування призводить до погіршення функціонального стану сітківки навіть при її повному приляганні, про що свідчить зниження біоелектричної активності фоторецепторних і біполярних клітин центральної сітківки в 2,0–2,5 рази за амплітудою хвилі «а» і «в» фотопічної електроретинограми, зниження біоелектричної активності біполярних клітин периферичної зони в 1,9–8,4 разів за амплітудою хвилі «в» комбінованої і скотопічної електроретинограми, що посилюється при наявності міопії, особливо високого ступеня, а також погіршення трофічних властивостей внутрішніх шарів сітківки на 59,6% за амплітудою осциляторних потенціалів. Доповнено наукові знання про існування залежності роздільної здатності зорового аналізатора у хворих на РОС (без і з ВСО) від показників її біоелектричної активності в центральній і периферичній зонах після успішного хірургічного лікування: пряма з амплітудними характеристиками (r = 0,53–0,67) і зворотня з тимчасовими характеристиками (латентність) фотопічної, комбінованої скотопічної електроретинограми (r = 0,5–0,63), що обумовлює розуміння низького функціонального результату у разі успішної хірургії. Результати роботи впроваджені в клінічну практику відділу вітреоретинальної і лазерної хірургії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» м. Одеса, КНП «8-а міська клінічна лікарня» м. Львова, дитячого офтальмологічного відділення ХОР «Обласна клінічна лікарня» м. Харків. Сфера застосування - медицина, офтальмологія. Дата реєстрації 2019-11-22 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити