Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0419U005533, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат політичних наук Дата захисту 20-12-2019 Статус Запланована Назва роботи Формування та чинники реалізації державної молодіжної політики України у період 2014-2018 рр. Здобувач Смокова Ганна Ігорівна, Кандидат політичних наук Керівник Чальцева Олена Михайлівна Опонент Краснопольська Тетяна Миколаївна Опонент Денисюк Світлана Георгіївна Рецензент Лендьел Мирослава Олександрівна Рецензент Побочий Іван Андрійович Рецензент Кобильник Василь Володимирович Опис Дисертаційна робота присвячена встановленню теоретико-методологічних аспектів формування та реалізації державної молодіжної політики України. Розкрито предмет наукового дослідження, який ґрунтується на теорії інформаційного суспільства та неоінституціональному підходів. Зазначено, що у наслідок своїх соціальних характеристик молодіжне середовище є тією частиною суспільства, в якій найшвидше відбувається накопичення і реалізація негативного протестного потенціалу. З’ясовано, що необхідною складовою молодіжної політики є державна молодіжна політика, яку прийнято розглядати як діяльність держави, її інститутів, які спрямовані на реалізацію потенціалу молоді. Вона характеризується наявністю законодавчо закріплених ідей стосовно ролі і місця молоді у поступальному розвитку суспільства. Суб’єктом державної молодіжної політики є держава та її спеціальні органи, діяльність яких пов’язана з розвитком людини. Розглянуто феномен «інноваційної діяльності» молоді, яка оформлюється у нормативно-правову практику. Виявлено, що державна молодіжна політика має певні моделі свого розвитку: універсалістська (скандинавські країни), громадівська (Великобританія), протекційна (центральноєвропейські країни), централізована (країни Середземномор’я). Проаналізовано статистичні дані досліджень міжнародних організацій, зокрема Freedom House з питань демократизації країн перехідного типу («Nations in Transit-2018»). Визначено основний комплекс нормативно-правової бази формування державної молодіжної політики: перший (1991–1996 рр.), другий (1996–2004 рр.), третій (2005–2009 рр.), четвертий (2010–2014 рр.), п’ятий (2015–2018 рр.). Доведено, що в умовах слабкості політичних інститутів внаслідок трансформаційних процесів молодь втрачає довіру до них та знаходить для себе альтернативу, де може почувати себе захищено та щасливо одночасно – це віртуальний простір. Встановлено наступні механізми будування молодіжної політики в інформаційному суспільстві сьогодення, які відрізняються інноваційністю: орієнтація на знання; цифрова форма представлення об’єктів; віртуалізація взаємодії в інформаційному суспільстві; інтегрованість у глобальний світ та мережева взаємодія акторів / об’єктів / суб’єктів; особлива мова кіберпростору; динамізм, глобальні масштаби, наявність протиріч. Визначено «інституціональну диверсифікацію» сучасного українського суспільства, що відкриває можливості для інноваційної діяльності, яка залежить від ефективності інститутів соціалізації. Вони, у свою чергу, є складовими державної молодіжної політики. Ключові слова: віртуальний простір, державна молодіжна політика, інститути соціалізації молоді, молоде покоління, ціннісні орієнтації. Дата реєстрації 2019-12-20 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити