Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0420U101434, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат філологічних наук Дата захисту 29-09-2020 Статус Запланована Назва роботи Творчість Климентія Зіновієва в контексті української барокової поезії кінця ХУП – початку ХУШ ст. Здобувач Меркулов Максим Робінович, Кандидат філологічних наук Керівник Пелешенко Юрій Володимирович Опонент Білоус Петро Васильович Опонент Борисенко Катерина Григорівна Опис Климентій Зіновіїв, український поет епохи Бароко, який жив на зламі XVII-XVIII віків, вже понад півтора століття є об`єктом дослідження вітчизняних літературознавців. Попри різні, часто цілком протилежні думки й оцінки, переважна більшість учених вважає рукописну збірку Климентія справжнім культурним і науковим надбанням. У процесі аналізу спадщини цього автора було встановлено, що його письму притаманні такі риси барокової культури, як теоцентризм, песимізм, дуалістичне бачення світу і науковий підхід до зображуваного матеріалу. У своїх творах письменник постає ревним християнином, який прославляє Всевишнього, викриває гріхи і поштиво схиляє чоло перед таємницями Всесвіту, але водночас робить поодинокі спроби пізнати сутність незрозумілих речей і явищ. Збірка Климентія «Вірші. Приповісті посполиті» є важливим історичним документом, що містить багато цікавої і корисної інформації, а також має художню і філософську цінність, будучи унікальною книгою для свого часу. Письменник відзначився не лише як талановитий віршотворець, а й людина, що зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної фольклористики, зібравши багато народних прислів’їв і приказок та об’єднавши їх в окремий розділ. Спадщина Климентія Зіновієва має ряд спільних рис зі спадщиною інших видатних поетів епохи Бароко – Лазаря Барановича, Теофана Прокоповича, Данила Братковського, Іоана Величковського, Григорія Сковороди та ін., проте саме цей автор створив найповнішу і найбільш розгорнуту панораму сучасного йому українського соціуму. Дата реєстрації 2020-10-05 Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити