Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0420U101841, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 30-10-2020 Статус Запланована Назва роботи Моделі судового правозастосування: концептуальні засади сутності та змісту. Здобувач Левенець Борис Борисович, Керівник Пархоменко Наталія Миколаївна Опонент Гусарєв Станіслав Дмитрович Опонент Ляшенко Руслана Дмитрівна Опис Дисертація присвячена комплексному теоретико-правовому дослідженню моделей судового правозастосування. Досліджено еволюційний розвиток моделей судового правозастосування. Запропоновано визначення поняття «модель судового правозастосування». Зазначається, що судове правозастосування слід розмежовувати з поняттями «судова влада», «судова діяльність», «судочинство» та «правосуддя». Обґрунтовано, що судове правозастосування поєднує процедурну та процесуальну форми, а судочинство є процесуальною основою судового правозастосування. Запропоновано класифікацію моделей судового правозастосування відповідно до загальноприйнятих стандартів судочинства, що властиві окремим правовим сім’ям чи державам; за юрисдикцією судів; за ступенем процедурно-процесуальної складності; за свободою судового тлумачення. Проведено порівняльно-правовий аналіз моделей судового правозастосування у континентальній та англо-саксонській правових сім’ях. Встановлено, що в юридичній науці має місце дискусія щодо механістичної та динамічної моделей судового правозастосування. Механістичні прояви судового правозастосування передбачають імперативне застосування норм до конкретного випадку та виключають диспозитивну свободу вибору. Динамічними проявами судового правозастосування є судовий розсуд (дискреція), внутрішнє суддівське переконання, судове тлумачення та судова правотворчість. Зазначено, що вирішення проблеми прогалин у праві шляхом судового правозастосування зумовлює використання спеціальних альтернативних засобів – аналогії права, аналогії закону, міжгалузевої аналогії. Вказується на багатозначність понять, що позначають механізм боротьби з юридичними колізіями, а саме: «усунення», «подолання» та «вирішення». Досліджено моделі судового правозастосування у випадку темпоральної, ієрархічної, просторової та змістовної колізій. Наголошено, що відсутність у вітчизняному законодавстві юридичних наслідків недотримання правил подолання колізій, призводить до збільшення їх числа та викликає труднощі в судовому правозастосуванні. Дата реєстрації 2020-10-30 Додано в НРАТ 2020-11-03 Закрити