Реєстраційний номер
0420U102001, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат біологічних наук
Дата захисту
11-11-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Нестабільність геному у лімфоцитах периферичної крові та клітинах карцином ендометрію хворих з сімейною історією раку
Здобувач
Брєєва Ольга Володимирівна,
Керівник Бучинська Любов Георгіївна
Опонент Абраменко Ірина Вікторівна
Опонент Скачкова Оксана Володимирівна
Рецензент Шлапацька Лариса Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
Опис
Дисертація присвячена вивченню параметрів нестабільності геному у хворих на рак ендометрія (РЕ) на підставі виявлення характерних молекулярно-генетичних особливостей в лімфоцитах периферичної крові (ЛПК) і пухлинних клітинах та пошуку їх взаємозв'язку з обтяженістю сімейного анамнезу хворих на онкопатологію з урахуванням клініко-морфологічних характеристик пацієнток.
Вперше встановлено, що ЛПК хворих РЕ притаманна підвищена нестабільність геному, яка характеризується високим рівнем спонтанних ушкоджень ДНК, збільшеною чутливістю до дії блеоміцину і 4-гідроксиестрадіолу (4ОНЕ2), а також зниженою ефективністю репарації індукованих пошкоджень ДНК у порівнянні з ЛПК здорових донорів. У пухлинних клітинах хворих РЕ з сімейною історією раку вперше виявлено більш високий рівень спонтанних ушкоджень ДНК, ніж у клітинах спорадичних новоутворень ендометрію. Показано, що наявність сімейної історії раку у хворих РЕ асоціюється з більш вираженим зниженням ефективності репарації пошкоджень ДНК в ЛПК, індукованих блеоміцином і 4ОНЕ2, у порівнянні з хворими зі спорадичними новоутвореннями.
Визначено, що частота виявлення MMR-дефіцитних пухлин та пухлин з високою експресією білка c-Myc переважала в групі пацієнток із сімейною історією раку у порівнянні з групою хворих зі спорадичними новоутвореннями. Між ефективністю репарації блеоміцин-індукованих пошкоджень ДНК в ЛПК хворих РЕ і експресією білка MSH2 в карцинома виявлена кореляція (r=0,61; р=0,03), що свідчить про можливу перспективу використання ЛПК як позапухлинних маркерів, особливості репарації в яких відображають стан систем репарації в пухлинних клітинах.
Виявлено підвищену копійність та експресію онкогенів Her-2/neu і с-MYC у пухлинах ендометрію c низьким ступенем диференціювання і глибокою інвазією у міометрій, що дозволяє розглядати їх як потенційні маркери, які можуть бути використані для виявлення категорії хворих РЕ з агресивним перебігом захворювання.
Дата реєстрації
2020-11-20
Додано/оновлено в НРАТ
2020-11-20 / 2026-06-30
