Реєстраційний номер
0420U102038, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат біологічних наук
Дата захисту
16-11-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Координування процесів тромбоутворення та фібринолізу за участі клітин крові
Здобувач
Ревка Ольга Володимирівна,
Керівник Гриненко Тетяна Вікторівна
Опонент Верьовка Сергій Вікторович
Опонент Дворщенко Катерина Олександрівна
Рецензент Чернишенко Володимир Олександрович
Рецензент Верьовка Сергій Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біохімії ім. О. В. Паладіна Національної академії наук України
Опис
Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі клітин крові – моноцитів, нейтрофілів та тромбоцитів – у координуванні процесів утворення фібрину та фібринолізу. Вперше показано, що моноцити збільшують швидкість формування фібринового згустку, зміщуючи гемостатичний баланс процесів згортання та лізису фібринових згустків в бік тромбоутворення. Нейтрофіли з однаковою ефективністю прискорюють утворення та лізис фібринових згустків, зменшуючи загальний час існування фібринового згустку вдвічі.
Вперше продемонстровано, що тромбоцити виступають центрами полімеризації фібрину та просторової організації структури фібринового згустку, що сприяє прискоренню та координуванню у просторі та часі процесів фібриноутворення і фібринолізу та обмежує розмір тромбу і час його існування.
Показано, що тромбоцити, які циркулюють в кровотоці, практично не несуть на своїй поверхні Glu-плазміноген, натомість зв’язують тканинний активатор плазміногену. Агоніст-стимульовані тромбоцити набувають здатності зв’язувати плазміноген та підвищувати кількість абсорбованого тканинного активатора. Взаємодія плазміногену та тканинного активатора з тромбоцитами здійснюється за фібрин-залежним та фібрин-незалежним шляхом.
Встановлено кількість плазміну, що генерується з сорбованого на поверхні активованих тромбоцитів плазміногену за дії ендогенних (тканинного активатора і урокінази) та екзогенних (стрептокінази) активаторів.
Вперше визначено окремі молекулярні механізми, за якими клітини крові координують утворення та лізис фібринових згустків. До цих механізмів відносяться:
- ендотелій-незалежний шлях активації протеїну С, за якого активація протеїну С відбувається безпосередньо на поверхні тромбоцитів, моноцитів та нейтрофілів;
- стимуляція реакції активації плазміногену тканинним активатором плазміногену компонентами протромбінового комплексу на поверхні активованих тромбоцитів, і, відповідно, підсилення генерування плазміну;
- структуризація тромбоцитами фібринового згустку, акумуляція на їх поверхні фібрину, з яким зв'язуються плазміноген і тканинний активатор плазміногену та формуються центри ініціації лізису фібринового згустку.
Для виявлення порушень гемостатичного балансу у хворих з резистентною артеріальною гіпертензією запропоновано визначати кількісні параметри кривої оптичного поглинання утворення та лізису фібрину у безтромбоцитарній плазмі та плазмі, збагаченій тромбоцитами.
Отримані результати є важливими для розуміння ролі клітин крові у координуванні утворення та розчинення тромбу, що може бути використаним для розробки нових та вдосконалення існуючих методів діагностики та лікування патологічних станів, пов’язаних з розвитком серцево-судинних захворювань.
Дата реєстрації
2020-11-24
Додано/оновлено в НРАТ
2020-11-24 / 2026-06-30
