Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0420U102209, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 18-11-2020 Статус Запланована Назва роботи Структурно-функціональні порушення головного мозку та стан сполучної тканини у дітей у відновному періоді черепно-мозкової травми Здобувач Петренко Вікторія Миколаївна, Керівник Танцура Людмила Миколаївна Опонент Літовченко Тетяна Анатоліївна Опонент Товажнянська Олена Леонідівна Опис У роботі з’ясовано роль СТ в патогенезі та перебігу ЗЧМТ різного ступеня тяжкості, шляхом комплексного вивчення клініко-анамнестичних, інструментальних (гемодинамічних, нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних) та біохімічних показників. В дослідження залучено 115 дітей. Критеріями відбору були: відновний період ЗЧМТ (через 6,1±0,8 місяця після перенесеної травми) різного ступеня тяжкості, вік хворих від 3 до 17 років, відсутність нейрохірургічного втручання та хронічної соматичної патології. На підставі комплексного дослідження визначено прогностичні критерії несприятливого перебігу ЗЧМТ у дітей у відновному періоді: ступінь тяжкості травми; перевага парасимпатичного тонусу ВНС; наявність фенотипових ознак НДСТ; виражені дифузні порушення коркової ритміки зі зниженням регулярності основного фізіологічного ритму та збільшенням представленості повільно-хвильової активності; збільшення ХЇС, I фракції ГАГ, зниження рівня загального ГАГ, його II і III фракцій в крові, та збільшення ОП у сечі. У проведеному дослідженні провідними синдромами були такі: епілептичний, лікворно-гіпертензійний, атактичний та синдром рухових порушень. Встановлено взаємозв’язок між найбільш значущими фенотиповими маркерами (кіфоз/сколіоз, гіпермобільність суглобів, пласка ступня та міопія), як ознаки НДСТ та ступенем тяжкості у відновному періоді ЗЧМТ (забоєм головного мозку середнього та забоєм головного мозку тяжкого ступеня). Проаналізовані показники вегетативного тонусу залежно від вікових періодів та доведено маркерну роль показника активності парасимпатичної нервової системи, але в дітей дошкільного вікового періоду та молодшого шкільного віку відзначалося переважання симпатичного відділу ВНС, що можна пов’язати з віковою особливістю дозрівання нервової системи. За даними МРТ обстеження доведено кореляційний зв'язок між навантаженням травми та морфофункціональним ушкодженням структур головного мозку, а саме, крововиливи та осередки контузії частіше відзначалися при забої головного мозку тяжкого ступеня, ніж при забої головного мозку середнього ступеня тяжкості. Аналіз функціонального стану головного мозку за даними ЕЕГ показав, що чим тяжчою була ЧМТ, тим більш виражені дифузні порушення коркової ритміки зі зниженням регулярності основного фізіологічного ритму та збільшенням представленості повільно-хвильової активності. Визначено предикторну роль біохімічних показників стану СТ у дітей з ЗЧМТ, а саме, що зі зростанням тяжкості травми спостерігається збільшення рівня ХЇС та І фракції ГАГ у сироватці крові на тлі одночасного зниження рівня загального ГАГ, ІІ і III фракцій та збільшення рівня ОП у сечі, що свідчить про недостатність синтезу та зростання катаболізму колагену. Доведено маркерну роль порушення біохімічних показників залежно від фенотипових проявів з боку опорно-рухового апарату й органів зору. На підставі отриманих результатів, розроблено алгоритм комплексної діагностики, рекомендації для відновного лікування з включенням спеціально розроблених дієт, спрямованих на нормалізацію обміну сполучної тканини у дітей із ЗЧМТ. Дата реєстрації 2020-12-11 Додано в НРАТ 2020-12-11 Закрити