Реєстраційний номер
0421U100738, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
31-03-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація протоколів контрольованої овуляторної стимуляції у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників
Здобувач
Хміль Марія Стефанівна,
Керівник Венцківський Борис Михайлович
Опонент Юзько Олександр Михайлович
Опонент Булавенко Ольга Василівна
Рецензент Маланчук Лариса Михайлівна
Рецензент Криницька Інна Яківна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України
Опис
У науковій роботі на сучасному методичному рівні розроблено та удосконалено новий напрямок лікування безпліддя у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників, який включає вітамінний комплекс з інозитолом та вітамін D3 у прегравідарній підготовці контрольованої овуляторної стимуляції рекомбінантним гонадотропіном пролонгованої дії – корифолітропіном-альфа «Елонва» в протоколах із антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону та подвійним введенням тригера агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону «Диферелін» (у дозі 0,2 мг/мл та через 12 годин додатково в дозі 0,1 мг/мл), який впливає на дозрівання ооцитів і процес запліднення. Установлено гормональний дисбаланс у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників, зокрема підвищення концентрації тестостерону, антимюлерового і лютеїнізуючого гормонів, зниження концентрації фолікулостимулювального гормону, при цьому концентрація гормонів репродуктивної системи залежала від індексу маси тіла. Доведено, що застосування жінками із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників вітамінного комплексу з інозитолом та вітаміну D3 протягом 8-ми тижнів знижує концентрацію андрогенів та підвищує концентрацію естрогенів, що свідчить про нормалізацію овуляції, при цьому в день введення тригера овуляції концентрація естрадіолу була в 1,14 раза та прогестерону, відповідно, в 1,50 раза нижчою, порівняно з традиційною схемою контрольованої овуляторної стимуляції. Підтверджено, що при синдромі полікістозних яєчників найважливішими параметрами для оцінки овуляторного резерву є базальна концентрація антимюлерового гормону, рівень фолікулостимулювального гормону та співвідношення лютеїнізуючий гормон / фолікулостимулювальний гормон, а також кількість антральних фолікулів та об’єм яєчників при ультразвуковому дослідженні. Проведено порівняльну характеристику і встановлено, що використання контрольованої овуляторної стимуляції зі застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону «Диферелін» за схемою: 0,2 мг/мл, і через 12 год – 0,1 мг/мл, дозволяє значно знизити ризик синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 % жінок), тоді як при контрольованій овуляторній стимуляції за довгим протоколом він виявляється у 92,00 % жінок. Доведено практично однакову результативність контрольованої овуляторної стимуляції у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників за довгим та модифікованим коротким протоколами, що підтверджено кількістю отриманих зрілих ооцитів. Зіставлено відносну кількість досягнутих клінічних вагітностей у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників, яким проводили контрольовану овуляторну стимуляцію за модифікованим коротким протоколом (47,62 %) та за довгим протоколом при свіжому переносі ембріонів (40,91 %), що обґрунтовує ефективність використання прегравідарної підготовки та оптимізованих протоколів контрольованої оваріальної стимуляції з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону та рекомбінантного гонадотропіну корифолітропіну-альфа за методикою відтермінованого кріопереносу ембріонів.
Дата реєстрації
2021-04-05
Додано/оновлено в НРАТ
2021-04-05 / 2026-06-30
