Реєстраційний номер
0421U100778, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат мистецтвознавства
Дата захисту
31-03-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Ріхард Вагнер: становлення митця у ранні роки творчості (1813–1839).
Здобувач
Холодова Людмила Костянтинівна,
Керівник Черкашина-Губаренко Марина Романівна
Опонент Драч Ірина Степанівна
Опонент Остроухова Наталія Володимирівна
Рецензент Анфілова Світлана Генадіївна
Рецензент Рощенко Олена Георгієвна
Рецензент Енська Олена Юріївна
Рецензент Сердюк Олександр Віталійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
У дисертації становлення Ріхарда Вагнера – композитора, творця поетичних оперних текстів, диригента – розглядається на прикладі раннього періоду його творчості, який включає роки навчання, початок самостійної діяльності як диригента провінційних німецьких театрів у Вюртбурзі, Магдебурзі, Кенігзберзі та Ризі, створення перших інструментальних творів, а також двох незавершених оперних проектів і трьох завершених опер.
Методологічна основа роботи визначається використанням концепту життєтворчості, який передбачає комплексний розгляд взаємодії біографічних обставин, особливостей художнього середовища і обумовлених ними творчих імпульсів, дія яких спрямована на активне самовиявлення митця, формування його індивідуальності через інтенсивне використання наданих можливостей і подолання перепон та негативних чинників. При аналізі ранніх оперних творів композитора історико-біографічний метод сполучається зі здобутками сучасного оперознавства і лібретології.
У роздiлах охоплюються роки від народження до початку самостійної диригентської діяльності Р. Вагнера; діяльність Вагнера як хорового диригента у німецькому театрі Вюрбурга ,проаналізована перша завершена опера «Феї»; практичнa діяльність Вагнера під час його диригентської праці у театрах Магдебургу та Кенігзбергу; розглядається поява у житті молодого музиканта коханої жінки, яка стане його музою і супутницею протягом наступних 32-х років, актриси Мінни Планер;концепції лірико-комічної опери «Заборона кохання», сюжетною основою якої стали самостійно переосмислені мотиви п’єси В. Шекспіра «Міра за міру»; перебування Вагнера на посту старшого капельмейстера Німецького театру у Ризі i план великої історичної опери «Рієнці», втілений у тексті лібрето і у початку праці над музикою. Вперше в українському музикознавстві докладно розглядається історія створення і основний зміст незавершеної опери «Весілля»,яка стала першим кроком становлення Вагнера-лібретиста. Зроблений висновок, що попри різне жанрове спрямування (велика романтична опера, лірична комедія, історична опера-драма), всі три твори свідчать про оволодіння великою театральною формою і сучасними прийомами оперного письма.
Дата реєстрації
2021-04-07
Додано/оновлено в НРАТ
2021-04-07 / 2026-06-30
