Реєстраційний номер
0421U101250, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
20-04-2021
Статус
Захищена
Назва роботи
Диференційований підхід до вибору інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту для коре-кції післяінфарктного ремоделювання і формування післяінфарктного серця у хворих з цукровим ді-абетом та артеріальною гіпертензією
Здобувач
Бідованець Лариса Юріївна,
Керівник Гребеник Мар’ян Васильович
Опонент Катеренчук Іван Петрович
Опонент Хухліна Оксана Святославівна
Рецензент Сміян Світлана Іванівна
Рецензент Андрейчин Сергій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України
Опис
Дисертаційна робота присвячена вивченю впливу препаратів з групи інгібіторів ангіотензинперетворюючо-го ферменту - раміприлу, периндоприлу або зофеноприлу на перебіг післяінфарктного ремоделювання се-рця а також на розвиток серцевої недостатності у пацієнтів, що перенесли гострий інфаркт міокарда та ви-живаність таких хворих, застосовуючи комплексну терапію інфаркту міокарда. Для реалізації поставленої мети в ході дисертаційної роботи нами було обстежено 455 хворих на інфаркт міокарда з достатнім ком-плаєнсом за вживанням препаратів групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, зокрема рамі-прилу, периндоприлу або зофеноприлу. Усі пацієнти отримували базову однотипну терапію інфаркту міо-карда (статини, антикоагулянти, антитромбоцитарні засоби, ß-адреноблокатори) і відрізнялися лише за призначенням препаратів групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту – раміприлу (1 група, n=232), периндоприлу (2 група, n=171) або зофеноприлу (3 група, n=52). У 59% випадків в гострому пері-оді інфаркту міокарда було виконано перкутанне коронарне втручання. У виконаному нами дослідженні проведено клінічне обстеження пацієнтів, а також функціонально-лабораторне визначення показників ефе-ктивності застосування порівнюваних різних інгібіторів ангіотензинперетворювального у гострому періоді інфаркту міокарда, а згодом і у віддаленому післяінфарктному періоді, використовуючи терміни спосте-реження – перша доба після розвитку гострого інфаркту міокарда, 3 місяці та 24 місяці після перенесеного інфаркту міокарда. При вивченні взаємозв’язків N-термінального промозкового натрійуретичного пептиду (Nt-proBNP) у перші три місяці після перенесеного вперше гострого інфаркту міокарда з процесами фор-мування післяінфарктного серця, нами виявлено чіткі кореляції з морфофункціональми характеристиками міокарда за даними динамічної ехокардіоскопії, зокрема за розмірами правого та лівого шлуночків серця, товщиною стінок міокарда лівого шлуночка та його масою, величиною систолічного укорочення лівого шлуночка. Через 3 місяці післяінфарктного періоду, на тлі застосування усіх трьох досліджуваних препа-ратів групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, досягнуто зниження рівнів Nt-proBNP в крові пацієнтів, проте лише у групі хворих, які отримували зофеноприл, динаміка зниження цього маркера розвитку серцевої недостатності виявилась достовірною (R2=0,895). Динамічне визначення рівня Nt-proBNP у процесі раннього післяінфарктного ремоделювання серця дозволило оптимізувати вибір кардіо-протективних препаратів в лікуванні пацієнтів, зокрема лікарськими засобами групи інгібіторів ангіотен-зинперетворювального ферменту, та визначило преференції до застосування препарату зофеноприлу у ко-морбідних з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу хворих для досягнення мети попере-дження розвитку хронічної серцевої недостатності. На завершальному етапі дослідження нами проведено ретроспективний аналіз виживаності пацієнтів на тлі застосування досліджуваних нами препаратів групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту в комплексній терапії інфаркту міокарда, оскільки оцінка ефективності лікування у сучасних багатоцентрових рандомізованих клінічних дослідженнях оці-нюється, як правило, за кінцевими точками. Аналіз виживаності після гострого інфаркту міокарда проведено за методикою Kaplan-Meier, отри-мана графічна модель виживання, вільного від серцево-судинних подій у хворих 1, 2, 3 груп виявилась до-стовірною (χ2=17,74, р<0,001) з найкращим виживанням у хворих, яким у гострий період інфаркту міокар-да було призначено зофеноприл.
Дата реєстрації
2021-04-29
Додано/оновлено в НРАТ
2021-04-29 / 2026-06-30