Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0421U101312, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 27-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Функціональний стан лімфоцитів брижового лімфатичного вузла у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом і в умовах індукції оральної толерантності до інсуліну Здобувач Прозорова Тетяна Михайлівна, Керівник Камишний Олександр Михайлович Опонент Воронцова Лоліта Леонідівна Опонент Костенко Віталій Олександрович Опис Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню особливостей змін функціонального стану лімфоцитів брижових лімфатичних вузлів у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом і в умовах індукції оральної толерантності до інсуліну з допомогою імунофлюоресцентних і молекулярно- генетичних методів. Встановлено, що у нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом спостерігається значне зниження вмісту мРНК аутоімунного регулятора Aire в 8,1 рази у 1-місячних та в 2,3 рази у 6-місячних щурів. Вміст мРНК транскрипційного регулятора Deaf1 у 1-місячних тварин достовірно не змінювався, а у 6-місячних нащадків спостерігалося її зменшення в 9,2 рази. Що стосується мРНК транскрипційного фактору Foxp3, то у 1-місячних щурів виявлено значне його зменшення – у 50 раз, а у 6-місячних – в 2,5 рази у порівнянні з контролем. Транскрипційна репресія гена Foxp3 призводить до дефіциту супресорної сигналізації, що підтверджується пригніченням експресії генів супресорного цитокіну IL-10 та негативної костимуляторної молекули Ctla4. Групи тварин, нащадків щурів з ЕГД, яким перорально протягом перших 14 днів життя вводили інсулін показали наступні результати: у 1-місячних щурів спостерігалася транскрипційна індукція гену Aire − вміст мРНК аутоімунного регулятора збільшувався в 13,2 рази, у 6-місячних – в 2 рази. Транскрипційний регулятор Deaf1 в першій віковій групі продемонстрував значне зростання – в 3 11,5 разів. Дослідження експресії транскрипційного фактору Foxp3 показало, що у 1-місячних щурів відбулося збільшення вмісту його мРНК в 5,2 рази, а у 6-місячних – в 3,3 рази. В експериментальних групах, що отримували перорально інсулін, також були досліджені експресія мРНК костимуляторних молекул Ctla4 та Тreg- залежного супресорного цитокіну IL-10. Були отримані наступні результати: у віці 1 місяця відносна кількість мРНК гену Ctla4 зросла у 12,2 рази, а у віці 6 місяців – достовірно не змінювалась. Вміст мРНК IL-10, навпаки, у першій віковій групі не змінювався, проте в 6-місячних щурів він зріс у 15 разів. Доведено, що у нащадків щурів з ЕГД спостерігається значне збільшення вмісту мРНК гену Ccr7 – в 26,8 рази у 1-мiсячних та в 21 раз у 6-мiсячних нащадків. Що стосується вмісту мРНК рецептору Cxcr4, то в обох вікових групах він достовірно не змінився. Відносна нормалізована кількість мРНК адресину MAdCAM-1 у віці 1 місяця зросла у 2,4 рази, а в 6 місяців – в 2,3 рази. При дослідженні експресії гену S1pr1 були отримані такі результати: у першій віковій групі вміст мРНК S1PR1 збільшився у 3,6 рази, у старших тварин цей показник зріс у 5 раз. Групи тварин, нащадків щурів з експериментальним гестаційним діабетом, яким перорально протягом перших 14 днів життя вводили інсулін показали наступні результати: кількість мРНК гену Ccr7 у 1-місячних тварин зменшилась на 81 %, а у 6-місячних щурів достовірних змін не виявлено. Експресія гену Cxcr4 не зазнала достовірних змін у обох вікових групах. Кількість мРНК адресину MAdCAM-1 у віці 1 місяця зменшилась на 95 %, тоді як у 6-місячних щурів збільшилась в 3,9 рази. Вміст мРНК гену S1pr1 у щурів першої вікової групи знизився на 65 %, а старшої – на 96 %. Дата реєстрації 2021-05-05 Додано в НРАТ 2021-05-05 Закрити