Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0421U101589, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 28-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Кардіореспіраторні порушення у хворих з поєднаним перебігом обструктивного апное сну та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби: діагностика та лікування Здобувач Світлицька Оксана Анатоліївна, Керівник Кривенко Віталій Іванович Опонент Орловський Віктор Феліксович Опонент Кузнєцова Любов Пилипівна Опис Дисертаційна робота присвячена підвищенню якості діагностики та лікування кардіореспіраторних порушень у хворих з коморбідним перебігом обструктивного апное сну (ОАС) та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) на підставі вивчення рівнів нітротирозину, 8-оксигуаніну, маркера ST2, параметрів кардіореспіраторного дослідження, добового моніторування ЕКГ, артеріального тиску, структурно-функціональних показників міокарда. 165 осіб були розподілені на 4 групи: І група (n=31) – хворі з ГЕРХ, ІІ група (n=32) –з ОАС, ІІІ група (n=72) –з поєднанням ОАС та ГЕРХ. Контрольна група – практично здорові особи (n=30). У пацієнтів з коморбідними ОАС та ГЕРХ відмічалась активізація оксидативного стресу за рівнем нітротирозину, 8-оксигуаніну, відносно параметрів у хворих з ОАС. Виявлено підвищення кардіоваскулярного ризику (за рівнем маркера ST2), погіршення функціонального стану міокарда (зростання індексу «Міокард», посилення проявів діастолічної дисфункції лівого шлуночка)у пацієнтів ІІІ групи, в порівнянні з показникамив ІІ групі. У хворих ІІІ групи посилюється ступінь тяжкості ОАС та ГЕРХ, підвищується напруженість вегетативної регуляції, посилюється активність симпатичного та парасимпатичного відділів, погіршується добовий профіль АТ, в порівнянні з показниками у хворих з ОАС. На зростання ймовірності кардіоваскулярних ускладнень за рівнем маркера ST2 у хворих з обструктивним апное впливає наявність порушень функціонального стану міокарда за індексом «Міокард», артеріальної гіпертензії, гіпоксичних проявів за індексом десатурації, діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Застосування тіотриазоліну у хворих з поєднаним перебігом ОАС та ГЕРХ супроводжується вірогідним покращенням клінічного перебігу ОАС та ГЕРХ, поліпшенням функціонального стану міокарда, зменшенням вегетативного дисбалансу, зниженням оксидативного стресу та ймовірності виникнення кардіоваскулярних подій (за рівнем маркера ішемії міокарда ST2). Дата реєстрації 2021-05-13 Додано в НРАТ 2021-05-13 Закрити