Search academic texts

Information × Registration Number 0421U101934, Candidate dissertation Status Кандидат технічних наук Date 13-05-2021 popup.evolution o Title Reclamation measures to reduce the technogenic impact of waste heaps of coal mines on the environment Author Pinder Volodymyr Fedorovych, popup.head Popovych Vasyl Vasylʹovych popup.opponent Mandryk Oleh Mykolaiovych popup.opponent Pavlychenko Artem Volodimirovich Description У результаті проведених досліджень встановлено екологічні умови протікання піонерної сукцесії за участю Pinus sylvestris L. та ландшафто-трансформуючі чинники фітомеліоративних процесів на поверхні породних відвалів вугільних шахт Малого Полісся. Розроблено типізацію териконів досліджуваного регіону, з врахуванням екологічних чинників, у відповідності до якої запропоновано 8 рівнів ієрархічного розподілу: за розміром ІІІ категорії – великі (займають площу більше 10 га), середні (5-10 га), малі (0,3-5 га); за формою – неправильної форми та правильної форми (рекультивовані); в залежності від відсипання породи типізовані на терикони діючі та не діючі. Екологічний стан піонерної сукцесії і фітомеліоративні процеси залежать від стану експлуатації породних відвалів вугільних шахт – діючий, згаслий, 23 рекультивований. Розраховані коефіцієнти фітомеліоративної ефективності, які показали, що найнижчі значення KFM притаманні вершинам породних відвалів – KFM = 2,1 для ПАТ «Львівська вугільна компанія» і KFM = 3,6 для Шахти №3 (пов’язано із вітровою ерозією та збідненим мінеральним складом субстрату). На бічних експозиціях схилів, коефіцієнти фітомеліоративної ефективності дещо вищі, особливо із північного боку – KFM = 4,5 для ПАТ «Львівська вугільна компанія» і KFM = 4,65 для Шахти №3 (вища вологість, аніж на інших експозиціях схилів та вершині). На відстані 100 м від підніжжя в північному напрямі коефіцієнти фітомеліоративної ефективності набули найбільших значень (KFM = 5,55 для ПАТ «Львівська вугільна компанія» і KFM = 6,55 для Шахти №3), що пояснюється сприятливішими едафокліматичними умовами. Поліпшення умов місцезростання та відновлення рослинного покриву можна забезпечити шляхом терасування схилів, перекриття насипними ґрунтами шахтної породи. Флористичне ядро рослинного покриву породних відвалів формують лучні і синантропні види із широким діапазоном толерантності, здатні витримувати несприятливі екологічні умови. Типологічну схему рослинного покриву породних відвалів шахт можна представити у вигляді чотирикутника, у центрі якого розташовані лучна і синантропна рослинність, а в кутах: 1. бореальна і псаммофільна; 2. неморальнолісова; 3. гідрофільна; 4. лучно-степова і кальцепетрофільна. Гірничотехнічний етап рекультивації необхідно передбачати лише для діючих териконів. Згасаючі терикони вже піддаються природному заростанню Pinus sylvestris L. (північні та західні експозиції схилів), тому гірничотехнічний етап слід здійснювати у місцях зсувів та там, де відсутній трав’яний покрив. Ключові слова: породний відвал, ландшафт, екологічний стан, піонерна сукцесія, фітомеліорація, сосна звичайна, газостійкість, солестійкість, жаростійкість. Registration Date 2021-05-24 popup.nrat_date 2021-05-24 Close