Search academic texts

Information × Registration Number 0421U102058, Candidate dissertation Status Кандидат медичних наук Date 28-04-2021 popup.evolution o Title Prognostic value of comorbid conditions and hypoxia tolerance reduction in the elderly and senile patients with coronary artery disease Author Voinarovska Galina P, popup.head Asanov Ervin Osmanovich popup.opponent Palienko Igor Anatoliyovych popup.opponent Bentsa Tetiana Mykhaylivna Description У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуального науково-практичного завдання внутрішньої медицини: з’ясування прогностичного значення коморбідних станів і зниження стійкості до гіпоксії та розробка методів прогнозування тривалості життя у хворих на ІХС похилого та старечого віку. Серед основних коморбідних станів у хворих на ІХС похилого та старечого віку найчастіше виявлялися дисліпідемія та артеріальна гіпертензія (АГ), менше – хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та цукровий діабет (ЦД). Найчастішими комбінаціями коморбідних станів у хворих на ІХС похилого та старечого віку є поєднання дисліпідемії з однією з інших супутніх патологій (АГ, ЦД або ХОЗЛ). З’ясовано, що у померлих хворих на ІХС похилого та старечого віку високою була частота виявлення тяжких стадій АГ та дисліпідемії, трохи меншою – ХОЗЛ та ЦД. Серед померлих осіб частота одночасно наявних трьох коморбідних станів склала 38,1 % (проти 29,8 % серед хворих, що залишилися живими, p < 0,01), а частота одночасно наявних чотирьох коморбідних станів 37,3 % (проти 29,3 % серед хворих, що залишилися живими, p < 0,01).Розроблена модель імовірності дожиття до 80 років хворих на ІХС старшої вікової групи залежно від наявності у них коморбідних станів. Встановлено, що найбільший внесок у зниження тривалості життя належить АГ та ЦД, трохи менший – ХОЗЛ та дисліпідемії. Розроблена модель прогнозування тривалості життя хворих на ІХС похилого та старечого віку з урахуванням інформативних показників коморбідних станів. Найвагоміший вплив на зниження кількості залишкових років життя у хворих на ІХС старшого віку при АГ у віці 72–83 роки, при ЦД у віці 63–83 роки, при ХОЗЛ у віці 70–80 років, при дисліпідемії у віці 67–78 років. Встановлено, що у хворих на ІХС зі зниженою стійкістю до гіпоксії було більше коморбідних станів та тривалість життя була достовірно меншою. Порушення функціонального стану кардіореспіраторної системи пов’язані зі зниженням стійкості до гіпоксії у хворих на ІХС похилого та старечого віку. Створена математична модель прогнозування імовірності зниженої стійкості організму до гіпоксії у хворих на ІХС похилого та старечого віку із коморбідними станами. При цьому наявність ХОЗЛ у 1,49 раза, АГ у 1,35 раза підвищує ймовірність розвитку зниження стійкості до гіпоксії хворих на ІХС старшого віку. Менш підвищують ризик розвитку зниження стійкості до гіпоксії хворих на ІХС похилого та старечого віку ЦД в 1,29 раза та дисліпідемія в 1,20 раза. Registration Date 2021-05-25 popup.nrat_date 2021-05-25 Close