Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0421U102097, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат сільськогосподарських наук Дата захисту 29-04-2021 Статус Запланована Назва роботи Еколого-лісівничі особливості популяцій Dendrolimus pini L. в соснових насадженнях Центрального Полісся України Здобувач Карпович Марина Сергіївна, Керівник Дрозда Валентин Федорович Опонент Яновський Юрій Петрович Опонент Шевчук Ігор Васильович Опис У дисертації на основі наукових літературних джерел і власних спостережень наведено найбільш характерні біологічні, екологічні та фізіологічні особливості поширення соснового шовкопряда (Dendrolimus pini L.) у регіоні досліджень. Встановлено характерну циклічність розмноження фітофага залежно від погодно-кліматичних чинників та якості живлення. Детально розглянуто специфіку розвитку гусениць шкідника залежно від якості кормового субстрату. Обґрунтовано моніторинг різних стадій розвитку соснового шовкопряда та трофічний і екологічний зв’язки з природними популяціями паразитів, хижаків і ентомопатогенів. Встановлено, що спалахи масового розмноження соснового шовкопряда значно погіршують фітосанітарний стан лісових насаджень, що призводить до ослаблення дерев, зменшення приросту деревини, повного або часткового всихання дерев, як окремих, так і цілих насаджень. Експериментально обґрунтовано, апробовано та впроваджено оригінальну технологію інтегрованого захисту соснових лісостанів від соснового шовкопряда, за результатами моніторингового блоку з візальним, інструментальним та фізіологічним контролем. Технологія передбачає розселення на дерева лабораторних культур ентомофагів трихограми та теленомуса із рівнем ефективності оригінальної технології 90,1 %, порівнюючи з аналогічним показником хімічного еталону – 81,7 %. Обґрунтовано застосування мікробіологічних препаратів. Зокрема, на початку міграції гусениць соснового шовкопряда проводили один прийом обприскування рослинних решток і поверхні ґрунту приштамбових кіл діаметром 1,8–2,0 м 5 % водним розчином мікробіологічного препарату «Боверин» з ефективністю 56,4–64,9 %. Розроблена технологія характеризується вираженою технічною ефективністю і не поступається іншим технологіям з використанням хімічних інсектицидів. Перевага запропонованої технології полягає в екологічності та безпечності щодо природних популяцій ентомофагів, теплокровних тварин і людей та забезпеченні тривалого процесу саморегуляції ентомокомплексу соснових насаджень, що виключає масові локальні спалахи фітофага. Уточнено технологію фізіологічного моніторингу соснового шовкопряда, що передбачає оцінку репродуктивного потенціалу самиць. Прижиттєве препарування гонад самиць фітофага свідчить про характер формування складових частин гонад гермарію, вітеллярію й оваріол. Оогонез самиць, які живилися повноцінним кормом за оптимальних гідротермічних умов функціонує у циклічному режимі, із балансом між ооцитами і трофічними клітинами. За умов живлення гусениць фізіологічно неповноцінним кормом спостерігається дисфункція розвитку складових частин гонад гермарію та вітеллярію, і окремі оваріоли зазнають незворотних морфологічних змін, а реальна плодючість самиць знижується на 55–70 %. Обґрунтовано строки, норми та кратності розселення лабораторних культур ентомофагів. Показано, що ефективність біологічного захисту становить у середньому 69,1–90,4 %, і не поступається хімічному еталону – 81,7 %. Встановлена роль природних популяцій хижих членистоногих – турунів та стафілінідів – у зниженні чисельності діапаузуючих гусениць соснового шовкопряда. Виявлено 17 видів турунів та 5 видів стафілінідів. Личинки та імаго хижаків інтенсивно поїдають, насамперед, фізіологічно ослаблених гусениць соснового шовкопряда, які концентруються в листяному опаді та на поверхні ґрунту. Рівень хижацтва коливається від 29,7 до 36,5 %, що дає змогу оптимізувати систему біологічного захисту сосни від соснового шовкопряда. Отже, дослідження ґрунтується на об’єктивному та критичному аналізі першоджерел, а також експериментальних даних щодо застосування ентомофагів у соснових насадженнях. Відпрацьовано визначальні порогові рівні соснового шовкопряда для різних вікових категорій соснових насаджень. Експериментально обґрунтовано токсикологічні параметри використання грибних препаратів «Боверин» та «Метаризин» проти діапаузуючих гусениць, фітофага. Показано біоценотичну сутність реалізації запропонованої технології, рівень збереження, накопичення та розселення природних популяцій ентомопатогенів, як основи для сучасної саморегуляції ентомокомплексу сосни, що повністю викликає неконтрольовані спалахи поширення соснового шовкопряда. Дата реєстрації 2021-05-26 Додано в НРАТ 2021-05-26 Закрити