Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0421U102424, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Особливості імунної відповіді у пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини за умов реактивованої герпетичної інфекції першого типу та тактика їх ведення

Здобувач

Горбаль Наталя Миронівна,

Керівник Чопяк Валентина Володимирівна
Опонент Лісяний Микола Іванович
Опонент Курченко Андрій Ігорович
Опонент Попов Микола Миколайович
Рецензент Попов Микола Миколайович
Рецензент Чернуський В'ячеслав Григорович
Рецензент Лядова Тетяна Іванівна

На здобуття

к.мед.н., 14.03.08, Імунологія та алергологія

Дата захисту

14-05-2021

Опис

Дисертаційна робота присвячена оптимізації ранньої діагностики та розробці терапевтичних підходів у пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини за умов реактивованої герпетичної інфекції першого типу (СЗСТ+ВПГ-1) з урахуванням клінічних, вірусологічних та імунологічних показників даних пацієнтів. Встановлено особливості клінічного перебігу СЗСТ у пацієнтів із ВПГ-1-інфекцією порівняно з хворими на СЗСТ з використанням індексів активності DAS28, SLEDAI 2K та функціонального індексу HАQ. У хворих на СЗСТ+ВПГ-1 порівняно з хворими на СЗСТ встановлено наступні імунологічні особливості: підвищений рівень CD16+56+-лімфоцитів, CD3+HLA+DR-лімфоцитів, CD45+56+69+-лімфоцитів, IFN-α (в слині), IL-4 (в сироватці крові) та знижений рівень CD8+28+- лімфоцитів та IFN-γ (в сироватці крові) (p<0,05). Створено математичні моделі для прогнозування ризику реактивації ВПГ-1-інфекції у хворих на СЗСТ, кількості рецидивів ВПГ-1 інфекції протягом року - для пацієнтів із СЗСТ+ВПГ-1 та з ВПГ-1 та прогнозування зростання активності СЗСТ - для пацієнтів із СЗСТ+ВПГ-1 та з СЗСТ. Запропоновано метод лікування хворих на СЗСТ+ВПГ-1, який передбачав застосування противірусної терапії (ацикловіру та/або інозин пранобексу) на тлі базової терапії з доведеною клінічною, вірусологічною, імунологічною ефективністю. Встановлено, що застосування інозин пранобексу в комплексі з базовою терапією в хворих на СЗСТ+ВПГ-1 не викликало місцевої та системної інфтерферонорефрактерності.