Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0421U102909, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат сільськогосподарських наук Дата захисту 06-05-2021 Статус Запланована Назва роботи Ефективність вегетативного розмноження і продуктивність суниці (Fragaria ananassa Duch.) у Східному Поліссі України за дії екзогенних регуляторів росту Здобувач Спірочкіна Марія Миколаївна, Керівник Силаєва Алла Михайлівна Опонент Заморський Володимир Васильович Опонент Павлюк Василь Васильович Рецензент Москалець Тетяна Захарівна Рецензент Павлюк Василь Васильович Опис У ході виконання дисертаційного дослідження встановлено біологічні особливості розвитку різних сортів садової суниці та науково обґрунтовано технологічні особливості формування продуктивності маточних та плодоносних насаджень залежно від обробки препаратами з рістегулювальною активністю в умовах Східного Полісся України. Матеріалом для досліджень вегетативної продуктивності слугувати сорти Голосіївська рання, Ольвія, Берегиня, Фестивальна ромашка, Престиж, Факел та препарати Емістим С, Арболін 036 SL, та ЕпінТМ. Для вивчення елементів урожайності та якісних показників ягід садової суниці за впливу регуляторів росту ЕпінТМ та Емістим С створювали насадження п’яти помологічних сортів (Голосіївська рання, Ольвія, Берегиня, Фестивальна ромашка, Факел). У дисертаційній роботі наведено результати вивчення впливу регуляторів росту на біохімічні та фізіологічні особливості сортів садової суниці та її морфогенетичний потенціал у культурі in vitro. Оптимізовано біотехнологічний процес отримання садивного матеріалу перспективних для вирощування сортів садової суниці селекції НУБіП України. Матеріалом для досліджень слугували сорти Берегиня, Голосіївська рання та Факел. Робота виконана в 2010–2012 рр. на кафедрі садівництва імені проф. В.Л. Симиренка агробіологічного факультету НУБіП України та протягом 2013–2015 рр. у Проблемній науково-дослідній лабораторії фітовірусології та біотехнології НДІ рослинництва, ґрунтознавства та сталого природокористування Національного університету біоресурсів і природокористування України. Відомим фактом є сортоспецифічність реакцій рослин на фітогормони, тому з’являється необхідність перевірки та підтвердження ефективності їхнього застосування в насадженнях суниці. Для сортів, що вперше вводяться в культуру in vitro, важливим є підбір та оптимізація співвідношень і концентрацій екзогенних фітогормонів та удосконалення способів адаптації для отримання високоякісного садивного матеріалу. Аналіз наукових публікацій щодо особливостей застосування екзогенних регуляторів росту, зокрема брасиностероїдів та Емістиму С свідчить, що питання їхнього впливу на рослини суниці залишається недостатньо вивченим. Відсутні дані щодо застосування брасиностероїдів на маточних насадженнях суниці та недостатньо висвітлене питання сортових особливостей у разі застосування рістрегулювальних препаратів. У науковій літературі досить докладно описаний процес мікроклонального розмноження, але лишається питання індивідуального підбору параметрів введення, культивування та адаптації рослин через сортоспецифічність реакцій. Наші дослідження підтвердили залежність загальної маси маточних рослин від сортових особливостей та обробки регуляторами росту. Отримані результати досліджень показують, що ЕпінТМ та Емістим С сприяють не лише загальному збільшенню кількості розеток з однієї маточної рослини, а й позитивно впливають на кількість стандартних дочірніх рослин. Кількість укорінених розеток при обприскуванні маточника ЕпіномТМ збільшувалася на 25–82%, Емістимом С – на 12–68%. За нашими спостереженнями, регулятори росту ЕпінТМ та Емістим С істотно не впливали на швидкість проходження фенологічних фаз розвитку рослин. Проте спостереження за феноритмами дають можливість стверджувати, що інтенсивність накопичення активних температур навесні впливає на строки цвітіння і достигання ягід (коефіцієнт кореляції 0,7–0,9). Ми досліджували вплив регуляторів росту рослин ЕпінТМ та Емістим С на показники біологічної продуктивності, урожайність, та товарну якість ягідної продукції. Кількість квітконосів на 1 м. п. у середньому за роки досліджень збільшувалася, хоч і прослідковувався великий влив сорту, що підтвердив дисперсійний аналіз . Внаслідок цього урожайність насаджень суниці зростала за обробки препаратами ЕпінТМ та Емістим С на 13 – 51 % в середньому за два роки. Досліджено та підтверджено вплив фітогормонів на вміст фотосинтетичних пігментів та чисту продуктивність фотосинтезу. Встановлено, що за двократної обробки з інтервалом 14 діб збільшується площа листкової поверхні, проте знижується частка сухої речовини у листках. З метою отримання асептичних і життєздатних первинних експлантатів сортів суниці Берегиня, Голосіївська рання та Факел запропоновано оптимальний спосіб у якому для сортів з підвищеним виділенням фенольних речовин,та побурінням експлантатів у воду для відмивання слід додавати 2 г∙л-1 лимонної кислоти. У процесі культивування сортів суниці було виявлено тенденцію до швидкого зростання регенераційної здатності експлантатів з наступним її зниженням. Для сорту Берегиня характерний високий коефіцієнт розмноження, що робить його технологічно привабливим, оскільки інтенсивність отримання рослин-регенерантів у нього висока (17,6) протягом 6 пасажів. На відміну від нього сорти Голосіївська рання та Факел показали коефіцієнт розмноження до 4,5 та 8,3 відповідно. Дата реєстрації 2021-06-02 Додано в НРАТ 2021-06-02 Закрити