Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0421U103755, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат історичних наук Дата захисту 22-09-2021 Статус Запланована Назва роботи Створення та діяльність Всеукраїнського комітету сприяння вченим (ВУКСВ) в УСРР (1921–1938 рр.) Здобувач Діденко Катерина Володимирівна, Керівник Сокирська Владилена Володимирівна Опонент Кравець Данило Михайлович Опонент Тригуб Олександр Петрович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – «Історія України». – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2021. Об’єктом дослідження є суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в УСРР у 1920-х – 1930-х рр. Предмет дослідження – нормативно-правові та організаційні заходи владних структур зі створення ВУКСВ, основні напрями його діяльності з організації соціального та матеріально-побутового забезпечення науковців у 1921–1938 рр. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному вивченні організаційної структури, форм роботи та результатів діяльності Всеукраїнського комітету сприяння вченим у 1921–1938 рр., його співпраці з іншими спеціалізованими органами забезпечення та контролю наукової інтелігенції. Наукова новизна одержаних результатів визначається метою, зумовлена сукупністю поставлених завдань та способами їх розв’язання, полягає у теоретичному формулюванні проблеми, авторській концепції її аналізу. У дисертації вперше: в українській історіографії порушено та висвітлено питання створення та організації діяльності Всеукраїнського комітету сприяння вченим; здійснено комплексний (у соціально-історичному ключі) аналіз та класифікацію історіографічного та джерельного матеріалу з досліджуваної проблематики; узагальнено нормативні акти, що стосувалися формування та організації діяльності спеціалізованих органів допомоги науковій інтелігенції УСРР окресленого періоду; до наукового вжитку залучено нові архівні джерела, статистичні матеріали, а також здійснено звернення до уже відомих джерел з новими питаннями, що дозволило показати загальне та особливе у становищі й повсякденному житті української наукової інтелігенції 1920-х – 1930-х рр.; запропоновано авторську періодизацію створення та діяльності організаційних структур з надання допомоги вченим, а також політики радянської держави у сфері науки, її організації та системи управління, взаємовідносин влади з науковою інтелігенцією; комплексно досліджено діяльність Будинків вчених як центрів організації наукової інтелігенції, забезпечення її подальшого професійного та культурного розвитку; проаналізовано особливості співпраці ВУКСВ та Секцій наукових працівників спілки «Робос». Уточнено: зміст та обсяг понять («ЦеКУБУ», «ВУКСВ», «Секція наукових працівників», «Будинок вчених», «інтелігенція», «наукова інтелігенція», «вчений», «науковий працівник», «соціальна політика», «академічне забезпечення»), що предметно застосовувалися у нашому дослідженні; статистичні дані про розміри академічного забезпечення та особливості його розподілу. Поглиблено: знання змісту нормативних актів та інших документів органів влади СРСР/УСРР як історичних джерел з дослідження проблеми створення та діяльності ВУКСВ; вивчення історичних умов формування організаційних структур та механізмів держави з надання допомоги вченим; знання про стан фінансово-матеріальних і житлово-побутових умов життя науковців, основних форм їх дозвілля у 1920-х – 1930-х рр. Удосконалено: знання про соціальну політику радянської влади та заходи з формування нової й залучення «старої» інтелігенції до будівництва соціалістичної держави; висновки про характер взаємодії радянської влади з науковою інтелігенцією, використання соціально-економічних проблем для їх диференціації та упокорення. Набули подальшого розвитку: актуалізація проблематики відносин радянської влади та української наукової інтелігенції 1920-х – 1930-х рр.; розширення напрямів дослідження соціальної політики УСРР/СРСР; питання вивчення діяльності державних органів та структур з організації надання допомоги незахищеним категоріям населення. Методологічною основою дослідження є основоположні принципи історизму, об’єктивності та системності, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. У дисертаційній роботі використані методи історіографічної класифікації джерел із застосуванням проблемно-хронологічного принципу. За допомогою методів аналізу й порівняння опрацьовано архівні документи та опубліковані матеріали, нагромаджено і систематизовано емпіричний матеріал, проаналізовано статистичні дані. Формування та компонування структурних елементів дисертації здійснювалося із застосуванням проблемно-хронологічного методу, що дозволило викласти історичний матеріал у хронологічній послідовності. Дата реєстрації 2021-10-12 Додано в НРАТ 2021-10-12 Закрити