Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0421U104083, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Клінічне значення реакцій еозинофільних гранулоцитів в оптимізації менеджменту бронхіальної астми у дітей

Здобувач

Дубецька Тетяна Олександрівна,

Керівник Колоскова Олена Костянтинівна
Опонент Федорців Ольга Євгенівна
Опонент Дудник Вероніка Михайлівна

На здобуття

Кандидат медичних наук, 14.01.10, Педіатрія

Дата захисту

22-12-2021

Опис

Об'єкт - еозинофільна бронхіальна астма у дітей; мета - вдосконалення лікувально-профілактичних заходів у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, шляхом вивчення функцій еозинофілів та активності еозинофіл-опосередкованого запального процесу дихальних шляхів та їх впливу на клінічний перебіг захворювання; методи - клінічні, загальні клініко-лабораторні дослідження, біохімічні, імунологічні, гістохімічні, алергологічні, спірометричні, цитологічні, соціометричні, статистичні; результати - показано, що у дітей із ознаками гіпереозинофільного субфенотипу бронхіальної астми визначається клінічна резистентність до швидкодопоміжної терапії при загостренні захворювання, а в хворих із недостатнім контролем на догоспітальному етапі переважає тяжкий перебіг обструкції бронхів. Посилені процеси киснезалежної мікробіцидності еозинофілів крові дозволяють зі специфічністю 75-76,7 % верифікувати даний субфенотип, а виснаження даних киснезалежних процесів виявилося найбільш специфічною ознакою гіпереозинофілії мокротиння зі зростанням ризику даного субфенотипу; накопичення ацидофільних гранулоцитів у дихальних шляхах асоціювало у дітей І групи зі зростанням вмісту матричної металопротеїнази-9, фактору некрозу пухлин-альфа у надосадовій рідині мокротиння, та зростанням потреби в антирадикальному захисті з накопиченням у мокротинні сульфгідрильних груп з одночасним виснаженням церулоплазміну та концентрації інтерлейкіну-13; концентрація в легеневому експірату метаболітів монооксиду нітрогена більше 40,0 мкмоль/мл вірогідно підвищувала шанси еозинофільного фенотипу астми; показано вищий ризик необхідності у застосуванні дітям І клінічної групи протизапальної базисної терапії в обсягу 4 сходинки за GINA, підвищений ризик потреби у системних глюкокортикостероїдах під час загострення; показано, що найбільш інформативними в оцінці контрольованості астми є клінічно-інструментальні шкали (КІО, ACSS), які дозволили встановити підвищення абсолютного ризику покращення контролю над симптомами персистуючої бронхіальної астми.