Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0422U100060, Кандидатська дисертація

Назва роботи

Становлення та конституційний розвиток Турецької Республіки (ХХ–ХХІ ст.)

Здобувач

Юркевич Марта Михайлівна,

Керівник Тищик Борис Йосипович
Опонент Пальченкова Вікторія Михайлівна
Опонент Кельман Михайло Степанович
Рецензент Кольбенко Андрій Володимирович
Рецензент Липитчук Ольга Василівна
Рецензент Бойко Ігор Йосипович

На здобуття

Кандидат юридичних наук, 12.00.01, Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

Дата захисту

29-12-2021

Опис

У дисертації на основі історико-правового аналізу історіографічного знання, конституцій, конституційних законів, інших нормативно-правових актів та політико-правових документів, архівних документів, писемних джерел з’ясовано історико-правові закономірності та особливості становлення та конституційного розвитку Турецької Республіки у ХХ – на початку ХХІ ст. Становлення Турецької Республіки на початку ХХ ст. описано як результат низки історико-правових процесів, що ґрунтуються на загальних закономірностях державотворення. Серед таких – трансформація континентальних європейських та азійських імперій у суверенні національні держави, формування державних ідеологій на засадах націоналізму, конституціоналізація та демократизація монархій та формування модерних (сучасних) республік. Визначальною особливістю державності Туреччини є формування державотворчих та правових реформ згори вниз – від нечисленної еліти (найчастіше військових або бюрократії) до численного слабко організованого громадянського суспільства. У дисертації ця особливість обґрунтована за допомогою аналізу державних (найчастіше конституційних) та правових реформ 20-х-30-х, 60–80-х років ХХ ст., а також 20-х років ХХІ ст. Ці реформи розвинули специфічні історико-правові явища – турецький республіканізм та турецький конституціоналізм. Турецький республікалізм проголошує основну мету республіки – загальне благо громадян, а не особисті права окремих осіб. Радикалізація ідеї турецького республікалізму неодноразово приводила до монополізації влади політичними партіями, військовими та бюрократичними елітами. У дисертації розвиток турецького конституціоналізму показано як складову історико-правових процесів вестернізації, модернізації, євроінтеграції, екзогенним чинником яких з середини ХХ ст. стала європейська перспектива Туреччини, зокрема перспектива вступу в Європейський Союз. У дисертації з’ясовано тенденції розвитку Турецької Республіки та турецького конституціоналізму. Для обґрунтування цих тенденцій здійснено порівняльний аналіз юридичної та фактичної конституції Туреччини.