Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0424U000132, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат мистецтвознавства Дата захисту 19-06-2024 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Камерне хорове виконавство в соціокультурному просторі України (друга половина ХХ — початок ХХІ століття) Здобувач Сіраш Анна Володимирівна, Керівник Редя Валентина Яківна Опонент Летичевська Оксана Миколаївна Опонент Бермес Ірина Лаврентіївна Опис У дисертації виявлено специфіку функціонування камерного хорового мистецтва в культурному соціумі України другої половини ХХ — початку ХХІ століття, розкрито вплив цієї самобутньої гілки вокального виконавства на процеси загальнокультурного розвитку України в зазначений період. Здійснено типологічний аналіз камерного хору як мистецького феномену. На основі поняття камерності, як своєрідного жанрового орієнтиру, виявлено атрибутивні ознаки камерного хорового колективу шляхом компаративного зіставлення з традиційним великим хором та вокальним ансамблем. Специфічні риси камерного хору визначено за критеріями порівняння (класифікаційними ознаками): кількісний склад (базовий компаративний параметр, що фактично визначає типологію камерного хору), якісний склад, ступінь мобільності колективу, звукові й темброві можливості, репертуарний діапазон (репертуарна політика). На базі компаративного аналізу типологічних рис камерного хору сформовано дефініцію, відповідно до якої камерним хором слід вважати мішаний або однорідний вокальний колектив від 12 до 40 виконавців, що характеризується високою професійною компетентністю кожного співака, широкими сонорно-тембральними можливостями, великим звуковим, агогічним та динамічним потенціалом, можливостями витонченого нюансування, гнучкістю й мобільністю (що забезпечує можливість сценічної динаміки), широким жанрово-стильовим репертуарним діапазоном, різноманітністю сфер функціонування. Увагу приділено питанню ґенези камерно-хорового виконавства. Специфіку функціонування цього мистецького явища досліджено в контексті асинхронності феномену камерного хору та відповідного йому терміна: попри кількасотлітню історію фактичного побутування невеликих за складом хорових колективів, спеціальний термін для них виник приблизно шість десятиліть тому і є значно молодшим за терміни «камерна музика» і «камерний оркестр», які виникли ще за доби Бароко. Виявлено особливості поширення та побутування камерних хорів на території України в період від Середньовіччя до початку ХХ століття. Проаналізовано історико-фактологічний матеріал щодо творчої діяльності камерних хорових колективів протягом першої половини ХХ століття — періоду їх існування в умовах домінування «великих» хорів, мистецький потенціал яких експлуатувався як потужний ідеологічно-агітаційний3 інструмент із метою пропаганди певних соціальних доктрин. Розглянуто і диференційовано форми побутування камерних хорів: як музичної складової храмової відправи на початку ХХ століття (до радикального зламу історичних традицій вітчизняного хорового співу з утвердженням в Україні радянської влади); як базовий компонент вокальної самодіяльності у пореволюційні роки; як окремі виконавські колективи малого складу (серед них — Ансамбль під керівництвом Я. Степового (1919–1924), «Євоканс» під орудою Є. Шейніна (1929), «Жінхоранс», який створив В. Верховинець у 1930-ті роки). Дата реєстрації 2024-05-24 Додано в НРАТ 2024-05-24 Закрити