Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0424U000259, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 18-10-2024 Статус Запланована Назва роботи Нормативно-правове регулювання підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (організаційно-правові аспекти) Здобувач Радченя Наталія Миколаївна, Керівник Зьолка Валентин Леонідович Опонент Шопіна Ірина Миколаївна Опонент Христинченко Надія Петрівна Опис Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем нормативно-правового регулювання підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. Досліджено генезис організаційних і правових засад підготовки прикордонників та доведено залежність розвитку підготовки прикордонників від організації охорони кордонів, національних і міжнародних політичних та економічних процесів, а також розвитку законодавства держави. Розглянуто ознаки, мету, завдання та принципи підготовки персоналу Держприкордонслужби як важливих елементів визначення змісту, основних напрямів та ефективності діяльності. Обґрунтовано використання терміну «персонал» для позначення усієї сукупності осіб, що перебувають у штаті Держприкордонслужби. У роботі розкрито підготовку персоналу Державної прикордонної служби України як предмет адміністративно-правового регулювання. Визначено коло суб’єктів правовідносин у сфері підготовки персоналу Держприкордонслужби та проведено їх групування залежно від обсягу повноважень. Акцентовано на дуалізмі реалізації повноважень таких органів державної влади, наділених спеціальними повноваженнями у сфері підготовки персоналу Держприкордонслужби, як Міністерство внутрішніх справ та Адміністрація Держприкордонслужби України, що негативно відображається на оперативності вжиття заходів щодо організації підготовки. Розглянуто нормативно-правове забезпечення підготовки персоналу Держприкордонслужби. Констатовано, що на нормативно-правове забезпечення підготовки персоналу Держприкордонслужби впливають зовнішні і внутрішні чинники. Визначено, що професійний відбір є складною системою пов’язаних між собою заходів, які проводяться у нормативно визначеному порядку та з дотриманням передбачених законодавством України прав і законних інтересів учасників, передусім кандидатів на проходження підготовки у Держприкордонслужбі. Зважаючи на характер оперативно-службової та службово-бойової діяльності персоналу Держприкордонслужби, а також особливостей окремих видів підготовки, яку має намір або зобов’язаний проходити персонал Держприкордонслужби перед призначенням на посади, встановлюється диференційований підхід до проведення відбору. Обґрунтовано, що встановлений для окремих категорій військовослужбовців порядок відбору потребує удосконалення, зокрема: закріплення порядку оскарження рішення керівників органів Держприкордонслужби і посадових осіб; визначення апеляційної інстанції для забезпечення належної реалізації права військовослужбовців на навчання та удосконалення механізму притягнення до відповідальності осіб, які безпідставно відмовили у прийнятті на навчання. Запропоновано виділити такі види підготовки персоналу Держприкордонслужби: 1) початкова професійна підготовка; 2) базова підготовка; 3) підготовка офіцерського складу Держприкордонслужби; 4) професійна військова освіта; 5) післядипломна освіта персоналу Держприкордонслужби; 6) службова (поточна) підготовка (спеціальна та бойова) персоналу Держприкордонслужби. Розкрито лінгвістично-юридичний зміст та запропоновано авторське визначення понять «початкова підготовка», «базова підготовка», «спеціальна підготовка», «допідготовка». Акцентовано, що включення у систему професійної військової підготовки персоналу Держприкордонслужби ґендерної складової забезпечить її відповідність міжнародним стандартам та сумісність із відповідними інституціями країн-членів НАТО. Висвітлено зарубіжний досвід організації підготовки прикордонників та розглянуто можливість його адаптації в сучасну вітчизняну правову систему, а також запропоновано шляхи удосконалення процесу підготовки персоналу Держприкордонслужби України в умовах євроінтеграції. Констатовано, що найбільш важливими напрямами удосконалення нормативно-правового регулювання підготовки персоналу Держприкордонслужби у сучасних умовах є: проведення систематизації нормативно-правових актів, які регулюють підготовку персоналу Держприкордонслужби; усунення неузгодженості і протиріччя у чинних актах; упровадження єдиної науково обґрунтованої термінології у сфері підготовки персоналу Держприкордонслужби. Аргументовано, що у сфері підготовки персоналу Держприкордонслужби найбільш ефективним способом удосконалення нормативно-правового регулювання є систематизація у формі спеціальної кодифікації та запропоновано власне бачення структури Положення про підготовку персоналу Держприкордонслужби. Дата реєстрації 2024-10-09 Додано в НРАТ 2024-10-09 Закрити