Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0424U000277, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 12-11-2024 Статус Захищена Назва роботи Катетерна радіочастотна абляція фібриляції передсердь у пацієнтів з вторинним дефектом міжпередсердної перетинки. Здобувач Петканич Мирослав Мирославович, Керівник Лазоришинець Василь Васильович Опонент Сичов Олег Сергійович Опонент Доронін Олександр Володимирович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04 – серцево-судинна хірургія. – Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України», м. Київ, 2024. Дисертація захищається в Державній установі «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України», м. Київ, 2024. Дисертаційна робота мала на меті покращити результати лікування пацієнтів з вторинним дефектом міжпередсердної перетинки, перебіг яких ускладнений фібриляцією передсердь, шляхом удосконалення, обґрунтування та оптимізації катетерної радіочастотної абляції аритмії. Було проаналізовано дані 978 пацієнтів з вторинним ДМПП, які перебували на лікуванні в Національному інституті серцево-судинної хірургії імeні М. М. Амосова з 2009 по 2021 рр. У 83 (8,5%) пацієнтів із загальної кількості обстежених діагностовано передсердні аритмії, у 69 (83,1%) випадках виявлено ФП, у 14 (16,9%) осіб – інші передсердні клінічно невагомі нестійкі порушення ритму. Загалом 54 (3,8%) пацієнтам, 36 (66,7%) чоловікам і 18 (33,3%) жінкам у віці 24-76 років (середній вік 61,4 ± 9,8 року), які склали основну групу, було проведено процедуру РЧКА. Також було відібрано 56 пацієнтів (38 (67,9%) чоловіків і 18 (32,1%) жінок) з пароксизмальною або персистуючою формою ФП з порівнянним віком, тривалістю симптомів і супутньою патологією, але без ДМПП, які були обстежені як група порівняння. До основної групи увійшло 15 (27,8%) пацієнтів, у яких вперше виявили фібриляцію передсердь під час спроби транскатетерної корекції вади після введення провідника в ЛВ, і запропонували відтермінувати процедуру та виконати ізоляцію ЛВ. У 33 (61,1%) пацієнтів медикаментозне лікування ФП було неефективним або недостатньо ефективним. У 6 (11,1%) пацієнтів було виявлено епізоди асимптомної ФП під час скринінгового обстеження з приводу ДМПП, і їм було запропоноване інтервенційне лікування як альтернатива консервативній терапії. Проаналізовано демографічні, клінічні дані, дані ультразвукової діагностики, холтерівського моніторингу, особливості процедури РЧКА, морфологічні та морфометричні параметри зони абляції та оцінено результати лікування та якість життя у віддаленому періоді. Оцінка даних ЕхоКГ у пацієнтів з ДМПП та ФП виявила значущі достовірно виражені показники ремоделювання та дисфункції як лівих, так і правих відділів серця разом з порушеннями центральної гемодинаміки, включаючи стійку виражену вторинну легеневу гіпертензію у хворих на ДМПП, що пояснює частіший розвиток пароксизмальної та персистуючої ФП у таких пацієнтів. Це свідчить на користь необхідності більш раннього закриття подібних персистуючих вроджених патологічних шунтів до розвитку аритмії, що не завжди є можливим внаслідок пізньої діагностики таких ВВС через їх добру тривалу компенсацію. Виявлені нами закономірності в даній специфічній групі пацієнтів, зокрема, достовірні ознаки перенавантаження та ремоделювання не тільки правих, але й лівих відділів серця, з одного боку пояснюють частіший розвиток ФП, а з іншого – доцільність розгляду більш раннього пошуку ехографічних маркерів розвитку ФП та її інвазивного лікування перед закриттям дефекту. Отримані нами дані, зокрема, дуже висока кореляція деформації вільної стінки ПШ з іншими показниками його міокардіальної функції (ФЗП, TAPSE та SТК), висока кореляція між собою показників ЦВТ (діаметр НПВ та Е/Е’ на ТК), а також виражені показники ремоделювання та перенавантаження лівих відділів серця, роблять ці показники вкрай необхідними при скринінгу та відборі пацієнтів на КА при ФП перед плановим закриттям ДМПП в дорослій когорті. Вивчення результатів катетерної абляції у пацієнтів з ФП та ДМПП показало абсолютну успішність всіх процедур, та досягнення електричної ізоляції легеневих вен у всіх 54 пацієнтів основної групи та групи порівняння (100%), що доведено наявністю блоку входу та виходу імпульсу після стимуляції гирл легеневих вен та зникнення потенціалів на діагностичному катетері. Циркулярна абляція гирл легеневих вен проведена у 7 (13,0%) пацієнтів, що було менше ніж у групі порівняння (р = 0,0442) та зумовлено нестабільністю транссептального інтродюсера через відсутність підтримуючих тканин МПП. Успішна широка антральна ізоляція ЛВ була проведена у 42 (77,8%) пацієнтів з ДМПП, що не відрізнялося від результатів групи порівняння (р=0,1779). КА спільного колектору лівих ЛВ була проведена у 2 (3,6%) пацієнтів з ДМПП та у 3 (5,4) пацієнтів групи порівняння. У 3 (5,6%) пацієнтів була запланована широка антральна КА, проте не були отримані електрофізіологічні критерії ізоляції ЛВ (блоку входу/блоку виходу), і у цих випадках вона була доповнена лініями абляції між ЛВ з формуванням циркулярних ліній абляцій. Дата реєстрації 2024-10-29 Додано в НРАТ 2024-10-29 Закрити