Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0424U000289, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат економічних наук Дата захисту 31-10-2024 Статус Запланована Назва роботи Теоретико-методичні засади державної політики розвитку туристичного комплексу України Здобувач Яблонь Володимир Дмитрович, Керівник Барна Марта Юріївна Опонент Васильців Тарас Григорович Опонент Транченко Людмила Володимирівна Опис У дисертації вирішена сукупність завдань щодо наукового обґрунтування теоретико-методичних засад формування і реалізації державної політики розвитку туристичного комплексу країни. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад державної політики розвитку туристичного комплексу України. Об’єктом дослідження є процес розвитку туристичного комплексу, а предметом дослідження – теоретичні засади, методичні положення, стратегічні пріоритети, механізми та інструменти державної політики розвитку туристичного комплексу Карпатського регіону України. Обґрунтовано концептуальне підґрунтя поняття «туристичний комплекс» як об’єкта державної політики, окреслено його завдання та роль в системі соціально-економічного розвитку. Набули подальшого розвитку концептуальні засади поняття «туристичний комплекс» за рахунок його декомпозиції за глибиною (галузь туризму → туризм як вид економічної діяльності → туристичний сектор → туристичний комплекс) і шириною (міра вертикально-горизонтальної інтеграції + масштаби впливу на економічну і соціальну сферу) категорії, що дозволяє більш детально охарактеризувати поняття і систему елементів туристичного комплексу на засадах їх компарування і диференціації, відповідно визначити повноцінний спектр аспектів соціальної і економічної ролі. Розроблено концептуальний базис державного регулювання розвитку туризму. Виявлено особливості аналізування розвитку туристичного комплексу регіону та державної політики його забезпечення. Удосконалено концептуальний базис формування державної політики розвитку туристичного комплексу, а саме на відміну від підходів, коли в таких цілях підбирається система усталених методів, механізмів, інструментів та засобів регулюючого впливу держави на галузево-секторальний розвиток, запропоновано метод спеціалізації в плануванні (шляхом ідентифікації особливостей і переваг за кожним з елементів державного регулювання в цій сфері (суб’єкти, мета, цілі і завдання, принципи, стратегія, методи, механізми, інструменти і заходи)) та різнорівневому (мікро-, локальної інтеграції, галузева, суспільна та композиційна) аналізі ефективності державної політики в цій сфері Надано загальну характеристику передумов та особливостей, а також здійснено аналіз чинників розвитку туристичного потенціалу областей Карпатського регіону України. Встановлено, що області Карпатського регіону України характеризуються як території з високим рівнем туристичного потенціалу, а також гарними передумовами для функціонування й розвитку туристичного комплексу. Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал областей регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням слугує переконливим аргументом на користь висновку про існування прямих передумов для розвитку тут туристичного комплексу. На новітньому етапі розвитку вітчизняної економіки передумови розвитку туристичного комплексу регіону на загал покращилися. Підтвердженням такого висновку є, по-перше, збереження екосистеми територій (попри низку екологічних проблем, а також виробку лісів, забруднення водних об’єктів і т. п.); по-друге, наявність позитивних тенденцій в сенсі соціально-економічного розвитку регіону та збільшення місткості внутрішнього ринку; по-третє, покращення низки макроекономічних характеристик розвитку туризму та його інфраструктури на території регіону (збільшення чисельності суб’єктів господарювання у таких видах економічної діяльності, як тимчасове розміщування й організація харчування, мистецтво, спорт, розваги й відпочинок; зростання кількості обслуговуваних туристів у готелях, нарощення масштабів господарської діяльності в секторі туризму та рекреації і податкових поступлень, покращення інтелектуально-кадрового забезпечення суб’єктів туристичної галузі та ін.). Доведено, що спершу пандемія COVID-19, а надалі повномасштабна війна, що розпочалася у 2022 р., з одного боку, послабила можливості для розвитку туристичного комплексу регіону (коли призвела до масового відтоку населення за кордон, зниження рівня доходів та звуження, таким чином, місткості внутрішнього ринку регіону, у т. ч. туризму; заклади тимчасового розміщування регіону у першій половині 2022 р. приймали переважно ВПО не орієнтуючись на комерційний результат; зменшилася кількість діючих турагентств, туроператорів, закладів тимчасового розміщування; погіршився оздоровчий, лікувальний та санаторно-курортний складники туристичного потенціалу краю), однак, з іншого боку, одночасно послугувала чинником – стимулятором активізації обсягів надання туристичних послуг у підсумку втрати морських курортів на півдні країни, переміщення в західні області України осіб з територій бойових дій і прилеглих областей, обмеження у виїзді за кордон чоловічого населення у віці 19-59 років. Дата реєстрації 2024-11-06 Додано в НРАТ 2024-11-06 Закрити