Реєстраційний номер
0424U000318, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат мистецтвознавства
Дата захисту
22-11-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Мистецько-технологічні особливості режисури масових видовищ: сучасний український поліжанровий контекст
Здобувач
Фішер Володимир Михайлович,
Керівник Крипчук Микола Володимирович
Опонент Погребняк Галина Петрівна
Опонент Стрельчук Вікторія Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
У Розділі 1 «Мистецького-технологічні особливості режисури масових видовищ в оптиці сучасного українського поліжанрового контексту як предмет дослідження» з’ясовано стан наукового розроблення проблеми дослідження, виявлено його джерельну базу, визначено теоретико-методологічне підґрунтя та з’ясовано основні поняття дослідження.
Наголошено, що осмислення проблем режисури масових видовищ є одним з нових напрямів наукових розроблень, порівняно з проблемами режисури драматичного театру, про що свідчить незначний масив наукових праць цієї сфери, остаточна несформованість власного понятійно-категоріального апарату. Одночасно, за наявності самостійного предмету дослідження, синтетичну специфіку якого визначено, цей напрям активно розвивається, науковий дискурс розширюється, збагачуючись новими фактами та теоріями.
Уточнено основні поняття дослідження. Масове видовище – це складник культурного простору – сфери провадження культурної діяльності, що передбачає участь великої кількості людей та їх організовані дії із задоволення культурно-мистецьких, дозвіллєвих, суспільно-політичних та інших потреб. Нетрадиційний простір розгортання (площі, вулиці, стадіони, палаци спорту, торгові центри, зелені театри, водні локації та ін.) зумовлює композиційно-архітектонічну специфіку видовища, його динаміку та темпоритм. Театралізація передбачає синтезування нехудожніх та художніх феноменів за законами драматургії задля створення масового видовища, що естетично та емоційно впливатиме на публіку. Різниця між термінами «масове видовище» та «масове театралізоване видовище» при застосуванні у культурно-мистецькій сфері є доволі незначною, їх переважно вживають як тотожні.
Зроблено висновок, що у межах масового видовища його мистецькі складники (драматична дія, акторська гра, музика, танець, сценографія, відеодизайн та ін.) вважають жанрами, що визначає поліжанрову природу відкритої системи масового видовища. Одночасно різні за тематикою, стилем, формою, емоційною домінантою та іншими визначниками жанру масові видовища формують поліжанровий масив. Також одним з популярних творчих методів останніх років став полістилізм, що сприяє мистецько-технологічному урізноманітненню режисури масових видовищ.
Застосовуючи концепцію «візуального повороту», доведено, що візуальність у масових видовищах, яка формується засобами сценографічного оформлення (світло, відеопроєкції, декораційні конструкції, костюми, грим та ін.) та безпосередньо дійством (пластика тіла, переміщення груп виконавців та ін.), не лише транслює художньо-образну концепцію видовища, а «зчитується» глядачами як система метафор, самоцінний феномен, що можна інтерпретувати безвідносно змістового наповнення заходу. У сучасних масових видовищах роль візуального складника зростає завдяки використанню новітніх цифрових технологій (віртуальна реальність, доповнена реальність, змішана реальність та ін.), підвищенню його ролі також сприяли зміни у сучасному суспільстві на рівні психічних процесів («кліпове мислення», надання переваги фокусуванню уваги на візуальних, а не слухових чи текстових образах та ін.).
У Розділі 2 «Масові видовища крізь призму мистецько-технологічних процесів» розглянуто особливості режисури масових видовищ як мистецько-технологічний процес, проаналізовано вплив на нього сучасних цифрових технологій.
Доведено, що трансформаційні соціально-економічні та історико-культурні процеси від початку 1990-х років позначилися на ідеологічних і тематичних векторах режисури масових видовищ, актуалізуючи історико-етнографічні та національно-патріотичні вияви, а з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року – повну українізацію цієї сфери.
Зазначено, що масові видовища досить умовно розподіляють на групи: за рівнем та масштабністю проведення – міжнародні, державні, регіональні, локальні; за місцем проведення – у приміщенні, простонеба, змішані; за регулярністю проведення – разові, періодичні, постійні.
Зауважено, що визначаючи розважальну, просвітницьку, комунікативну, гедоністичну, виховну та ін. функції масових видовищ, доволі часто поза увагою режисерів залишається культуротворча функція, що передбачає не лише залучення до скарбів української та світової культури, а й формування духовного світу особистості, культивування цінності людського буття, що сприяє формуванню цілісної екосистеми людини та культури.
Вказано, що режисура масових видовищ як мистецько-технологічний процес є синтезуванням традиційних мистецько-технологічних прийомів (виникнення ідеї; створення сценарію; розроблення видовища зі співтворцями; деталізація режисерського сценарію,
Дата реєстрації
2024-11-26
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-26 / 2026-07-27
