Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0424U000327, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 26-12-2024 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Судові рішення суду першої інстанції в цивільному судочинстві. Здобувач Іванцев Денис Нестерович, Керівник Короєд Сергій Олександрович Опонент Кармаза Олександра Олександрівна Опонент Бабецька Іванна Ярославівна Опис Дисертацію присвячено дослідженню правової природи та видам судових рішень суду першої інстанції в цивільному судочинстві. Доведено, що судове рішення як індивідуально-правовий, процесуальний акт суду має матеріально-правову та процесуально-правову ознаку, оформлюється в паперовій та електронній формі, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, повинно відповідати завданню цивільного судочинства, бути законним та обґрунтованим, є обов’язковим до виконання на всій території України чи за кордоном, у випадках, визначених чинним міжнародним договором України. Цивільний процесуальний кодекс України містить виключний перелік видів судових рішень, однак не всі перелічені види судових рішень ухвалюються у суді першої інстанції. Залежно від етапу, на якому перебуває суд першої інстанції при розгляді цивільної справи, судові рішення пропонується поділити на проміжні та кінцеві. Залежно від порядку, в якому здійснюється цивільне судочинство в судах першої інстанції, судові рішення поділяються на судові рішення ухвалені в позовному, наказному та окремому провадженні. Залежно від галузевої приналежності предмету цивільного спору, який вирішується в суді першої інстанції, судові рішення поділяються на постановлені за результатами розгляду цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших цивільних справ. За ознакою повноти постановленого судового рішення виділяється повне та скорочене судове рішення. Встановлено, що використання штучного інтелекту в цивільному судочинстві повинно бути безпечним, узгоджуватися із положеннями, викладеними в Рекомендаціях Комісії Європейського Союзу з питань цивільно-правових норм з робототехніки, в Хартії про використання штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі. Наголошено, що суд може виправити в судовому рішенні лише ті помилки, які були допущені суддею. Помилки допущені судом першої інстанції при оцінці доказів, застосуванні норм права усуваються судом апеляційної інстанції. Змінювати зміст рішення суду після його проголошення є порушенням суддею норм ЦПК та підставою для притягнення його до відповідальності, визначеної законом. Найпоширенішими помилками в судових рішеннях є: орфографічні помилки, граматичні помилки, арифметичні помилки. Правова природа рішень суду в позовному провадженні відрізняється від правової природи в окремому провадження. Відтак, рішення суду прийняте в окремому провадженні є індивідуально-правовим, процесуальним актом суду, що підтверджує відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст. 19 ЦПК). Натомість рішення суду ухвалене в позовному провадженні як індивідуально-правовий, процесуальний акт судової влади, вирішує цивільний спір (спрямований на захист порушених, оспорюваних та невизнаних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) та визначає розподіл судових витрат. Доведено, що ухвала суду першої інстанції в цивільному судочинстві як індивідуально-правовий, процесуальний акт суду, є різновидом судового рішення, має документарний або недокументарний характер, забезпечує логічний та послідовний судовий розгляд відповідно до цивільної процесуальної форми здійснення судового провадження, належну реалізацію завдань та основ цивільного судочинства, опосередковує широку сферу діяльності суду, що не пов’язана із вирішенням спору по суті в межах встановленої законом судової процедури. Акцентується увага на тому, що судовий наказ є індивідуально-правовим, процесуальним актом суду, має імперативний характер, виданий на виконання завдань наказного провадження, має подвійну правову природу (вид судового рішення, виконавчий документ), в теоретичній та практичній площині розглядається як ефективний інструмент захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, а його процедура ухвалення, попри незначні недоліки правового регулювання, покликана зменшити судове навантаження, темпоральні і фінансові витрати на розгляд цивільної справи в суді. Дата реєстрації 2024-12-06 Додано в НРАТ 2024-12-06 Закрити