Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0425U000093, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат медичних наук Дата захисту 15-04-2025 Статус Захищена Назва роботи Посткоарктаційні аневризми низхідної грудної аорти: діагностика, методи та результати лікування Здобувач Тарасенко Юрій Миколайович, Керівник Кравченко Віталій Івановіч Опонент Зеленчук Олег Валерійович Опонент Руденко Надія Миколаївна Опис У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове бачення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії щодо удосконалення діагностики та лікування шляхом персоніфікованого вибору тактики ведення й методу корекції посткоарктаційних аневризм аорти. Наукова новизна дослідження полягає у вперше проведеному узагальненні 25-річного досвіду лікування посткоарктаційних аневризм за допомогою різних методик. Науково обґрунтовано фактори операційного ризику при усуненні посткоарктаційної аневризми грудної аорти, а саме: - значний розмір аневризми, понад 10 см в діаметрі (ОR=3,5; RR=3,4; 95%CІ 2,9-7,4; р=0,019); - поширення аневризми на гілки дуги аорти (ОR=2,0; RR=2,0; 95%CІ 1,8-4,5; р=0,016 ); - артеріальна гіпертензія (ОR=1,6; RR=1,7; 95%CІ 1,8-2,1; р=0,034); - тотальне звапніння стінок аневризми (ОR=3,1; RR=3,0; 95%CІ 2,8-5,5; р=0,027); - ускладнений перебіг захворювання (ОR=3,4; RR=3,4; 95%CІ 3,0-6,1; р=0,029). Теоретичне значення отриманих результатів полягає у суттєвому доповненні до вирішення теоретичних положень в галузі серцево-судинної хірургії щодо проблеми удосконалення тактики ведення та методу хірургічної корекції посткоарктаційних аневризм аорти. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підгрунтям в удосконаленні лікування посткоарктаційних аневризм, що сприяло: - встановленню предикторів операційного ризику при усуненні посткоарктаційної аневризми грудної аорти, а саме: розмір аневризми понад 10 см в діаметрі; поширення аневризми на гілки дуги аорти; артеріальна гіпертензія, тотальне звапніння стінок аневризми; ускладнений перебіг захворювання; - з’ясуванню оптимального віку пацієнта для усунення аневризми відкритим оперативним втручанням (37,9±1,3 року) та віку пацієнта для ендоваскулярного лікування (47,0±3,4 року); - встановленню коморбідної патології, яка обумовлює ускладнений перебіг періоперативного лікування: артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця; - визначено оптимальний час оперативного лікування з приводу протезування низхідної аорти судинним протезом: 495,3±13,8 хвилини при застосуванні відкритого способу; 376,3±35,5 хвилини при гібридному втручанні; та 220,4±18,0 хвилин при ендоваскулярному стентуванні посткоарктаційної аневризми аорти; - встановлені предиктори ранньої післяопераційної смертності, обумовлені розвитком інфекційних ускладнень: кровотеча як наслідок некомпетентної стінки аорти через її мікотичне ураження. - визначені діагностичні візуалізаційні показники за даними ЕхоКГ, які оптимізують динамічне спостереження прооперованих хворих у ранні віддалені періоди (через 3 місяці) після хірургічної корекції посткоарктаційної аневризми аорти: нормалізація розміру місця аневризми (2,0±0,5); градієнт тиску в низхідній аорті (9,8±1,2 мм рт.ст.); кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка (144,3±2,6 мл); кінцевий систолічний об’єм лівого шлуночка (52,0±1,9 мл), порівнянно з відповідними показниками у передопераційному періоді. - встановлено зменшення інтенсивності больового синдрому після хірургічної корекції посткоарктаційної аневризми аорти, що дозволяє визачити за даними збору скарг у прооперованих пацієнтів на скільки поліпшилась якість життя. За результатами дослідження встановлено, що середній вік пацієнтів на момент усунення посткоарктаційної аневризми аорти шляхом відкритої операції (пацієнти І групи) становив 37,9±1,3 року, і був нижче на 9 років 3 місяці порівняно з пацієнтами ІІ групи, яким виконана корекція посткоарктаційної аневризми аорти ендоваскулярним шляхом, їх середній вік становив 47,0±3,4 року (р=0,2). При клініко-лабораторному обстеженні пацієнтів з’ясовано, що у пацієнтів І групи частіше діагностувалася артеріальна гіпертензія у 12,9% порівняно з пацієнтами ІІ групи – 6,25% (р=0,1). При аналізі частоти артеріальної гіпертензії у пацієнтів з посткоарктаційними аневризмами встановлено, що артеріальна гіпертензія, частіше була поширена серед пацієнтів І групи порівняно з учасниками ІІ групи, погіршувала прогноз корекції посткоарктаційної аневризми майже удвічі, (OR=2,24; RR=2,17; 95%CI 0,78–7,27). З’ясовано, що ішемічна хвороба серця, як коморбідна патологія у пацієнтів представлених до корекції посткоарктаційних аневризм, була достовірно частіше поширена серед пацієнтів І групи – 8,2%, порівняно з учасниками ІІ групи, серед яких ішемічна хвороба серця не спостерігалася (р=0,01; χ2=6,59). Встановлені покази до проведення хірургічної корекції посткоарктаційних аневризм: збільшення розміру аневризми при динамічному спостереженні (46,1%; n=41); ускладнений перебіг захворювання (15,7%; n=14); перехід патологічного процесу на гілки дуги аорти (14,6%; n=13); звапніння стінки аорти та аневризматичного мішка (12,4%; n=11); тромбоз порожнини аневризми (11,2%; n=10). Дата реєстрації 2025-03-18 Додано в НРАТ 2025-03-18 Закрити