Реєстраційний номер
0425U000138, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат медичних наук
Дата захисту
29-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості перебігу та лікування синдрому подразненої кишки у хворих з абдомінальним ожирінням
Здобувач
Ференц Ірина Михайлівна,
Керівник Бичков Микола Анатолійович
Опонент Чернявський Володимир Володимирович
Опонент Сірчак Єлизавета Степанівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих із синдромом подразненої кишки при ожирінні шляхом розробки ефективних методів його корекції на основі вивчення особливостей клінічного перебігу, ендоскопічних уражень товстої кишки, дисбіотичних порушень, АТФ-азної активності слизової оболонки товстої кишки та зміни рівня неорнганічного фосфору у слині у цих пацієнтів.
Промоніторено частоту СПК серед 120 пацієнтів із абдомінальним ожирінням різних відділень лікарень Західної України. Виявлено симптоми СПК у 51,7 % осіб із ожирінням, незалежно від регіону їх проживання. Встановлено достовірне переважання поєднаної патології серед жінок та відзначено також переважання варіанту СПК з діареєю над варіантом СПК із закрепами: 34 (54,8 %) проти 28 (45,2 %) випадків. Виявлено достовірне переважання таких чинників, як уживання алкоголю (24,2 %), тютюнопаління (38,7 %), нерегулярність та неадекватність харчування (64,5%), низька фізична активність (51,6 %) серед осіб із поєднанням СПК та абдомінального ожиріння. Встановлено, що ознаки депресії та синдром тривоги спостерігалися практично однаково в осіб обох статей. Однак у пацієнтів із СПК з переважанням діареї вірогідно вищими були показники тривожності (66,7 %), порівняно з пацієнтами на СПК з переважанням закрепів (33,3 %). Рецидивуючий абдомінальний біль у різних відділах товстої кишки впродовж останніх трьох місяців відзначено у 51,7 % хворих з абдомінальним ожирінням. Серед 85,5 % хворих з поєднаною патологією простежено нaтуження, подовження процесу дефекації до 15-20 хв, частота випорожнення щільної консистенції при цьому була 2-3 рази на тиждень. У 54,8 % пацієнтів відзначено діaрейний синдром, у решти (45,2 %) було встановлено переважання закрепів. Більшість пацієнтів скаржилась на зміну консистенції випорожнення. Біль, пов’язаний з дефекацією, однаково часто спостерігався серед осіб обох статей, хоча порушення стільця все ж частіше діагностовано серед жінок. Виявлено, що вміст С-реактивного протеїну у всіх групах пацієнтів був достовірно вищим порівняно з контролем. Також встановлено достовірно вищі показники концентрації фібриногену у пацієнтів всіх дослідних груп порівняно з контрольною. Найвищі концентрації як СРП, так і фібриногену зафіксовано серед підгруп пацієнтів з СПК з переважанням діареї за наявності/відсутності абдомінального ожиріння. У всіх групах пацієнтів встановлено значно підвищені рівні β-ліпопротеїдів та загального холестерину, які достовірно між собою не відрізнялися. Встановлено достовірне зменшення концентрації неорганічного фосфору у слині пацієнтів з СПК порівняно з практично здоровими добровольцями та ще більше зниження цього показника щодо контрольної групи при комбінації СПК та абдомінального ожиріння. Важливим є те, що не виявлено різниці залежно від типу СПК та статі пацієнтів. Отримані результати стали підставою для оформлення деклараційного патенту на корисну модель „Спосіб діагностики синдрому подразненої кишки” (патент 142282 U України від 25.05.2020). Показано, що жовчні кислоти підвищують активність базальної Mg2+-АТФ-ази в постмітохондріальній фракції слизової товстої кишки пацієнтів із надмірною вагою та СПК, але не впливають на активність Na+/K+-АТФ-ази та Ca2+-АТФ-азну активність. Виявлено зменшення кількості лакто- та біфідобактерій з одночасним зростанням умовно-патогенної мікрофлори у пацієнтів із СПК за переваги діареї. Встановлено, що додаткове призначення пробіотичного препарату у поєднанні із полівітамінним комплексом, до складу якого входить фосфор та магній, до загальних рекомендацій зі збільшення фізичної активності та застосування низькокалорійної дієти хворим на СПК із абдомінальним ожирінням призводить до зменшення клінічних проявів СПК та нормалізації випорожнень. Така комплексна терапія добре переносилася, побічної дії не виявлено. Також після проведеного комплексного лікування встановлено достовірне підвищення вмісту неорганічного фосфору у слині практично до нормальних показників здорових добровольців.
Вище зазначене свідчить про доцільність визначення концентрації неорганічного фосфору у слині пацієнтів для скринінгової діагностики СПК та додаткового призначення комплексного лікування із застосуванням препарату пробіотичної дії у поєднанні із полівітамінним комплексом, до складу якого входить фосфор та магній, для усунення симптомів СПК.
Дата реєстрації
2025-04-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-28 / 2026-07-16
