Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0425U000177, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 04-06-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи Техніко-юридичні правила законодавчого закріплення юридичних термінів та формування їх дефініцій. Здобувач Друк Тарас Васильович, Керівник Припхан Ірина Ігорівна Опонент Сворак Степан Дмитрович Опонент Жукевич Ігор Васильович Опис У дослідженні обґрунтовано необхідність розроблення техніко-юридичних правил законодавчого закріплення юридичних термінів та формування їх дефініцій, що зумовлено досягненням точності юридичних документів, єдністю у тлумаченні юридичних термінів та досягненням правової визначеності. Актуальність обраного дослідження зумовлена також потребою гармонізації національної правової терміносистеми з міжнародними та європейськими стандартами юридичної техніки, що передбачає чітке дотримання принципів системності, однозначності, економності мови та логіко-семантичної узгодженості при створенні правових норм. У науковій розвідці встановлено стан дослідження законодавчого закріплення юридичних термінів та їх дефініцій, сформовано методологію дослідження законодавчого закріплення юридичних термінів та їх дефініцій, а також охарактеризовано співвідношення категорій «поняття», «термін», «дефініція», визначено поняття, класифікацію, ознаки та вимоги до юридичного терміна, означено поняття, змістові ознаки, класифікацію та функції юридичних дефініцій, встановлено значення законодавчого закріплення юридичних термінів та дефініцій, сформовано правила, прийоми та способи законодавчого закріплення юридичних термінів та дефініцій. Обґрунтовано, що юридичні поняття є фундаментальними елементами пізнання й правового регулювання, оскільки вони фіксують сутнісні ознаки правових явищ і забезпечують їх концептуальне осмислення. Юридичні терміни виступають мовними формами вираження цих понять – символами, що позначають відповідні логіко-змістові конструкції у мові права. Вони забезпечують можливість чіткого, однозначного і стабільного використання понять у нормативно-правових актах, юридичній науці та правозастосовній практиці. Аргументовано, що дефініція є логічним механізмом, за допомогою якого зміст юридичного поняття фіксується у мовній формі через термін. Вона виконує систематизувальну функцію, встановлюючи змістові межі поняття, вказуючи на його головні ознаки, а також забезпечуючи його відмежування від суміжних категорій. Дефініція є засобом забезпечення юридичної точності, що має особливе значення в умовах нормативного регулювання. Установлено, що зв’язок між терміном, поняттям і дефініцією в юридичній сфері має системний характер: поняття – це узагальнена думка про правове явище; термін – мовна одиниця, яка позначає це поняття; дефініція – формалізоване визначення, яке логічно розкриває зміст поняття через термін. Досліджено, що юридичні терміни допомагають уникати двозначності й забезпечують ясність у правових документах, судових справах, контрактах, законах тощо. До ознак юридичного терміна віднесено: 1) однозначність, 2) системність, 3) дефінітивність, 4) сфера застосування юридичної термінології. Встановлено, що юридичні дефініції мають як змістовні (розкриття правових понять, відображення теоретичних положень, єдність реалізації норм), так і формальні ознаки (лаконічність, структурованість, нормативна форма подачі). Їх якісне формулювання безпосередньо впливає на ефективність правового регулювання, досягнення цілей законодавця та захист прав і законних інтересів суб’єктів права. Сформовано техніко-юридичні правила законодавчого закріплення юридичних термінів та дефініцій: досягнення точності юридичних термінів, заборона використання синонімів, правило однозначності юридичних термінів, правило використання простих і зрозумілих слів, правило уникнення надмірного використання слів іншомовного походження, правило системності юридичних термінів, правило стабільності юридичних термінів. Дата реєстрації 2025-05-23 Додано в НРАТ 2025-05-23 Закрити