Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0425U000201, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат мистецтвознавства Дата захисту 05-06-2025 Статус Запланована Назва роботи Творча діяльність Станіслава Павлюченка в українському хоровому виконавстві останньої третини XX – початку XXI століть Здобувач Магаліс Олександр Володимирович, Керівник Тилик Ігор Володимирович Опонент Карась Ганна Василівна Опонент Зосім Ольга Леонідівна Опис Досвід, набутий С. Павлюченком під час роботи в хорі ім. Г. Верьовки, став вагомим підґрунтям для подальшого розвитку його індивідуальних творчих пошуків та мистецької самореалізації в Ансамблі ЧЗПО. Творча діяльність С. Павлюченка на посаді художнього керівника та головного диригента Українського народного хору КНУКіМ суттєво вплинула на українське народно-пісенне виконавство. У КНУКіМ С. Павлюченко з 1984 по 2010 роки був завідувачем кафедри народно-пісенного виконавства, на якій здійснювалася підготовка фахівців за кваліфікаціями: «Диригент народного хору, викладач дисциплін української народної музичної творчості» та ін. Наголошено, що обробки та аранжування, здійснені С. Павлюченком, засвідчують високий рівень відчуття митцем форми твору. Кульмінаційні епізоди в проаналізованих аранжуваннях творів («Не спи, моє серце»; «Любий брате, маму бережи»; «Мамина вишня») та обробці пісні («Лелеченьки») співпадають з точкою золотого перетину та зумовлені смисловим навантаженням текстів й моментом найбільшої емоційної напруги музичних творів. Акцентовано, що, поряд із цінністю обробок, аранжувань та інструментувань, зроблених С. Павлюченком, творча спадщина митця є показовим прикладом практичного застосування ускладнення фактури, імітації, підголоскової поліфонії, підсилення вокальних партій тембрами оркестрових інструментів, поєднання тембрів хору та оркестрових інструментів, а також засобів підсилення емоційної складової пісні за рахунок додавання до партитури музичного матеріалу, який має відмінну від пісні природу музикування. В аранжуванні пісні «Ви наша молитва, мамо», С. Павлюченко додав до партитури характерний колаж-вставку «Вічная пам’ять», який є важливим структурним підрозділом православного чину заупокійної служби (Панахиди). Використовуючи цей фрагмент, митець надає йому особливого значення в процесі психологічно-емоційного нагнітання, вбачаючи в ньому вагомий чинник музичного розвитку, який дає змогу максимально поглибити трагедійний колорит художнього образу, створюючи майже напрочуд реалістичну атмосферу людського горя на межі розпачу і безнадії. Підсумовано, що в обробці митця української народної пісні «Ой, не рости кропе» для урізноманітнення музичного матеріалу після четвертого куплету С. Павлюченко вводить інструментальний програш у тональності субдомінанти, але вже п’ятий куплет звучить в основній тональності, при цьому для нього характерна інша метроритмічна пульсація, відмінна від інших куплетів. У шостому куплеті С. Павлюченко змінює тональність з мажорної на однойменний мінор, що характеризує його як оригінального інтерпретатора. Куплет закінчується інструментальним програшем з поступовим сповільненням, але вже в наступному куплеті маестро повертається до основного темпу та основної тональності. Дата реєстрації 2025-06-06 Додано в НРАТ 2025-06-06 Закрити