Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0425U000240, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат мистецтвознавства Дата захисту 10-07-2025 Статус Запланована Назва роботи ОСНОВНІ НАПРЯМИ ХУДОЖНЬОГО ПОШУКУ НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ІМ. МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ 1990–2010-Х РОКІВ Здобувач Батицька Тетяна Степанівна, Керівник Юдкін Ігор Миколайович Керівник Липова Галина Володимирівна Опонент Кравченко Анастасія Ігорівна Опонент Бойко Тетяна Антонівна Опис АНОТАЦІЯ 2 Батицька Т. С. Основні напрямки художнього пошуку Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької 1990–2010-х років. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.02 – театральне мистецтво. – Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. – Київ. 2025. Дисертація є першим комплексним мистецтвознавчим дослідженням, де зібрано, систематизовано, проаналізовано та узагальнено особливості творчого розвитку Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької 1990-2010-х років, виявлено фактори формування багатоскладової системи характерних рис творчості колективу театру, їхній розвиток та формальні ознаки. Актуальність запропонованої дисертації зумовлена недостатнім рівнем вивчення проблеми в українському мистецтвознавстві та необхідністю ґрунтовної фіксації творчості театру імені Марії Заньковецької як завершеного періоду 1990-2010 років, який не є віддаленим у часі, що призвело до можливості опрацювання джерел, які згодом можуть бути втрачені. У роботі розглядається час творчості театру, який включає визначні творчі здобутки його режисерів, постановку різних за жанром, тематикою та естетикою вистав, наявність у них видатних акторських робіт, а також сценографічних рішень. Головним об’єктом аналізу в дисертації є творчість режисерів як первинний виражальний засіб художнього пошуку театрального закладу. Висвітлено головні віхи історичної еволюції театру, виокремлено значення та особливості досліджуваного періоду на основі зібраного матеріалу у вигляді інтерв’ю з режисерами, аналізу їх особистого архіву 3 театральних рецензій, архіву театру, протоколів художньої ради, аналізу переглянутих вистав наживо, також за посередництвом відеофіксацій постановок. Уведено в науковий обіг маловідомий фактологічний матеріал з метою актуалізації сучасного стану знань про львівський театральний контекст, виявлення його основних історико-культурних параметрів. Дослідження довело, що творчі пошуки театру імені Марії Заньковецької ґрунтувалися на глибоких естетичних та художніх принципах і світоглядних концепціях, були тісно пов'язані з суспільними процесами, що відбувалися в державі в цей період. Проаналізована художня програма головного режисера театру Ф. Стригуна як домінантна на тлі творчості інших постановників театру. Виокремлені риси режисерської роботи також А. Бабенко та В. Сікорського, що впливали на творче обличчя театру. Основним об'єктом аналізу в дисертації є творчість театральних режисерів як основний виразний засіб художнього пошуку театрального закладу. Здійснено періодизацію та класифікацію професійного становлення та активної художньої діяльності, розкрито естетичну та світоглядну парадигму театральних режисерів А. Бабенко, В. Сікорського, Ф. Стригуна, а також інших постановників, які працювали в цей період у театрі імені Марії Заньковецької. У дисертації проведено театрознавчий аналіз важливих вистав театру 1990-2010-х років, окреслено ідейно-естетичний феномен творчої спрямованості, художньої специфіки, покоління акторів, драматургії, проблематики, театрального репертуару, систематизовано творчі здобутки провідних діячів колективу за жанровими, естетичними, стильовими ознаками, що стало основою для виокремлення художніх тенденцій періоду. Виділено можливі шляхи еволюції художнього пошуку заньківчанського колективу. У роботі вперше проведено комплексний театральний аналіз «актуального» напрямку театру імені Марії Заньковецької – сучасної соціальної драматургії. Розглянуто вистави за п'єсами драматургині 4 Н. Ковалик у режисерській роботі Ф. Стригуна, О. Огородника у власній режисурі. Увага зосереджена на характеристиці художнього напрямку, виділенні притаманних йому рис, простежено методологію режисури за «актуальною» п'єсою, її значення у львівському та загальноукраїнському контекстах. Оскільки театр ім. Марії Заньковецької проголосив себе «театром сучасності», його митці прагнули знайти всі можливі способи «розмови» зі своїм глядачем. Цей діалог справді відбувся, значною мірою завдяки сучасній актуальній драматургії, хоча в естетичному дискурсі вистави, засновані на такому матеріалі, ставали не досконалими творами, а соціально важливими маніфестами, діями публічного самовираження. Дослідження довело, що домінантним проявом творчості театру стала концепція «українознавчого університету», яку свідомо та систематично вибудовували його керівники. Усі режисери, чию творчість проаналізовано у роботі, вважали за необхідне розкривати маловідомі, заборонені сторінки української історії, які не вписувалися в радянську інтерпретацію минулого. Заньківчани впроваджували на сцені життєві історії видатних українських діячів, наново інтерпретуючи твори українських класиків та розставляючи актуальні акценти, водночас віднаходячи їхній глибокий зміст, звертаючись до видатних імен та творів світової культури. Дата реєстрації 2025-07-29 Додано в НРАТ 2025-07-29 Закрити