Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0425U000410, Кандидатська дисертація На здобуття Кандидат юридичних наук Дата захисту 19-12-2025 Статус Підтверджена МОН Назва роботи “Громадівський федералізм” як парадигма державно-правових ідей кінця ХІХ – початку ХХ ст. Здобувач Тринів Василь Ігорович, Керівник Ілин Любомир Михайлович Опонент Шевчук Любомир Васильович Опонент Скрипнюк Олександр Васильович Опис Феномен “громадівського федералізму” є провідною парадигмою української державно-правової думки кінця ХІХ – початку ХХ ст., що поєднує історико-теоретичний, правовий та політичний виміри концепту самоврядності. Запропоновано авторське розуміння громадівського федералізму як оригінальної правової доктрини, заснованої на визнанні громади первинним суб’єктом публічної влади. Показано, що зміст цієї парадигми охоплює не лише питання територіально-державного устрою, а й ширший комплекс ціннісних засад – особисту свободу, субсидіарність, солідарність і правову рівність, що формували інтелектуальне підґрунтя національного державотворення. Установлено, що громадівський федералізм сформувався внаслідок еволюції української політико-правової думки від морально-релігійних ідеалів Кирило-Мефодіївського братства до концептуально завершених проектів М. Драгоманова та його послідовників. Особливу увагу приділено ролі Київської “старої” громади, у середовищі якої федералістські ідеї отримали практичне наповнення через освітні, культурні та правові ініціативи. Показано внесок провідних мислителів – В. Антоновича, Ф. Вовка, М. Грушевського, М. Драгоманова, С. Єфремова, М. Ковалевського, І. Франка та ін. – у формування системної моделі федералізму, що інтегрувала правові механізми запобігання узурпації влади, багаторівневе самоврядування та договірні засади організації публічної влади. З’ясовано, що західноєвропейська федералістська традиція (П. Прудон, Й. Альтузій, Ш. Монтеск’є, А. де Токвіль) відіграла суттєву стимулюючу роль, однак українська версія федералізму постала не як запозичення, а як результат творчої адаптації універсальних принципів до умов бездержавності, поліетнічності та глибокої традиції громадського самоуправління. Окреслено вплив громадівського федералізму на державотворчі процеси в 1917–1921 рр., зокрема на нормативні акти Центральної Ради, принципи місцевої автономії та проєкти національно-персональної автономії. У сучасному теоретико-правовому дискурсі громадівський федералізм розглядається як перспективна модель правової децентралізації, що дає змогу переосмислити механізми реалізації державного суверенітету. Підкреслено, що актуалізація принципів субсидіарності, горизонтальної легітимності влади та партнерської взаємодії між державою і громадами є ключовим чинником зміцнення української державності в умовах воєнних викликів. Дата реєстрації 2025-12-17 Додано в НРАТ 2025-12-17 Закрити