Реєстраційний номер
0426U000071, Кандидатська дисертація
На здобуття
Кандидат біологічних наук
Дата захисту
17-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН РОДУ DRACAENA Vand. ex L. (КЛАДА SANSEVIERIA): МАРКЕРИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ІНТРОДУКЦІЇ РОСЛИН, ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ
Здобувач
Маринюк Мирослава Михайлівна,
Керівник Буюн Людмила Іванівна
Опонент Бойко Людмила Іванівна
Опонент Гайдаржи Марина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України
Опис
У дисертаційній роботі представлено комплексне морфолого-анатомічне, мікроморфологічне та фітохімічне дослідження представників роду Dracaena Vand. ex L. (клада Sansevieria), спрямоване на виявлення структурних маркерів конституційної стійкості рослин за умов інтродукції, оцінку їх фіторемедіаційного потенціалу, біологічної активності та перспектив використання в біотехнології. Отримані результати суттєво розширюють уявлення про адаптаційну здатність представників роду Dracaena (клада Sansevieria) і порядку Asparagales загалом, а також формують наукове підґрунтя для їх застосування у збереженні біорізноманіття, фіторемедіації, фітофармакології та створенні банків стерильних культур in vitro.
Встановлено особливості морфологічної організації пагонів і пагонових систем досліджених видів Sansevieria. Показано, що система пагонів представлена пагонами відновлення, які формуються з різних типів бруньок і виконують специфічні функції в структурі рослини. Малий життєвий цикл пагона триває від 1 до 4–5 і більше років, завершуючись генеративною фазою; пагони можуть бути моно-, ди-, три- або поліциклічними. На основі аналізу ритмічності розвитку пагонів виділено п’ять типів пагонових систем і шість їх моделей, що відображають різні варіанти морфологічної адаптації до посушливих умов існування.
Дослідження анатомічної та мікроморфологічної будови листків виявило широкий спектр ксероморфних адаптацій. Встановлено, що варіювання продихового індексу, розташування продихів відносно рівня основних епідермальних клітин, морфологія епідермальних клітин і будова кутикули формують інтегрований адаптивний комплекс, спрямований на оптимізацію водного режиму та газообміну в умовах високої інсоляції й обмеженої вологості. Характерними ознаками є амфістоматичність або гіпостоматичність листків, розвиток водозапасаючої паренхіми, склеренхімних тяжів та диференціація мезофілу. Виявлено також наявність недорозвинених продихів, що свідчить про гнучкі механізми регуляції водного балансу в ході морфогенезу.
Результати SEM/EDS-аналізу підтверджують здатність рослин Sansevieria ефективно акумулювати атмосферні забруднення, зокрема дрібнодисперсні частинки (PM), на поверхні листків. У S. trifasciata та S. trifasciata 'Moonshine' найвищий вміст PM2.5 зафіксовано на адаксіальній поверхні, тоді як у S. trifasciata 'Laurentii' ефективніше утримання дрібнодисперсного пилу спостерігалося на абаксіальній (68,96%), що пов’язано з особливостями її мікроструктури. Особливості кутикулярного покриву, епікутикулярні воскові відкладення, занурені продихи та їх щільність створюють умови для утримання аерозольних частинок, зокрема, найбільш шкодочинних PM2.5, що свідчить про перспективність використання цих рослин як біофільтрів в урбанізованому середовищі.
Крім того, отримані результати свідчать, що елементний склад PM, осаджених на поверхні листків Sansevieria, може формуватися під впливом кількох джерел емісії забруднення. Зважаючи на те, що рослини культивувалися в умовах оранжереї з вентиляцією атмосферним повітрям, ймовірним джерелом частини виявлених неорганічних компонентів PM є аерозолі міського походження, які надходять із зовнішнього середовища. Зокрема, додатковим фактором може бути використання альтернативних систем опалення, пов’язаних зі спалюванням деревини, що супроводжується утворенням мінеральних частинок золи, збагачених кальцієм, калієм і магнієм. Використання водопровідної води для поливу та регулярне застосування мінеральних добрив може бути додатковим джерелом Ca, Mg, K та S. Таким чином, зафіксований елементний склад твердих частинок, імовірно, відображає поєднаний вплив атмосферного осадження міських аерозолів та агротехнічних факторів, пов’язаних із умовами вирощування рослин в оранжереї.
Етанольні екстракти листків видів Sansevieria проявляли помірну та високу антибактеріальну активність щодо Staphylococcus aureus (включно з MRSA), Escherichia coli, Salmonella enteritidis, Pseudomonas aeruginosa та мультирезистентного Acinetobacter baumannii, з діаметрами зон інгібування 8–34 мм. Найсильніший ефект щодо S. aureus спостерігався у S. fischeri, S. francisii, S. parva, S. kirkii, S. aethiopica, тоді як S. cylindrica демонструвала стабільно високу активність щодо S. aureus та помітне пригнічення росту P. aeruginosa, водночас проявляючи помірний ефект щодо E. coli. Загалом, ефективність екстрактів була видоспецифічною та залежала від тестового штаму, що підтверджує їх потенціал для розробки природних антибактеріальних засобів широкого спектра дії.
Крім того, екстракти листків Sansevieria проявляли видоспецифічний антиоксидантний і прооксидантний потенціал: вони знижували рівень альдегідних і кетонових похідних окисної модифікації білків у суспензії еритроцитів коней (найефективніші − S. forskaliana, S. canaliculata, S. aethiopica, S. cylindrica), водночас виявляючи дозозалежний вплив на перекисне окиснення ліпідів (рівень TBARS).
Дата реєстрації
2026-04-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-03 / 2026-09-01
