Кандидатська дисертація. Денисюк Ольга Володимирівна. МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ РОЗБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БРЕНДУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ

Реєстраційний номер

0426U000232, Кандидатська дисертація

На здобуття

Кандидат наук з державного управління

Дата захисту

16-10-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ РОЗБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БРЕНДУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ

Здобувач

Денисюк Ольга Володимирівна,

Керівник Дакал Алла Василівна
Опонент Василевська Тетяна Едуардівна
Опонент Щур Наталія Олегівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"

Опис

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано розв’язання наукового завдання у сфері публічного управління та адміністрування, що полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробленні концептуальних і прикладних засад формування, розвитку та захисту національного бренду України як стратегічного ресурсу публічного управління в умовах глобальної конкуренції, цифрової трансформації, воєнних і безпекових викликів, а також у розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення відповідної державної політики. Проаналізовано стан наукової розробленості проблематики національного брендингу у вітчизняному та зарубіжному науковому дискурсі. Встановлено, що відповідна проблематика переважно досліджується в межах маркетингу, політичної комунікації, публічної та культурної дипломатії, міжнародних відносин, тоді як інституційні, нормативно-правові, організаційні та управлінські засади формування, розвитку та захисту національного бренду в системі публічного управління залишаються недостатньо систематизованими. Обґрунтовано міждисциплінарний характер національного брендингу та необхідність його розгляду як комплексного напряму публічного управління. Уточнено співвідношення понять «національний бренд», «імідж держави» та «репутація держави». Обґрунтовано, що національний бренд є багатовимірним стратегічним нематеріальним ресурсом, який акумулює економічні, політичні, соціокультурні, комунікаційні та безпекові характеристики держави, формується під впливом результатів її внутрішньої та зовнішньої політики, діяльності публічних інституцій і характеру взаємодії з внутрішніми та зовнішніми цільовими аудиторіями. Охарактеризовано механізми публічного управління у сфері формування, розвитку та захисту національного бренду, зокрема інституційний, нормативно-правовий, організаційно-процедурний, фінансово-ресурсний, кадровий, інформаційно-комунікаційний та політико-управлінський. Встановлено, що результативність відповідної державної політики залежить від належного інституційного забезпечення, міжвідомчої координації, прогнозованого ресурсного забезпечення, кадрової спроможності та узгодженості стратегічних комунікацій із фактичними результатами державної політики. Здійснено порівняльний аналіз зарубіжного досвіду формування, розвитку та захисту національних брендів, зокрема практик США, Канади, Японії, європейських держав, Ізраїлю, Південної Кореї, Австралії, ОАЕ та Катару. Виявлено інституційні, організаційні, ресурсні та комунікаційні особливості відповідних моделей, визначено їх переваги й обмеження та обґрунтовано можливості адаптації окремих практик до українських умов з урахуванням національних інституційних, правових, соціокультурних і безпекових особливостей. Проаналізовано сучасний стан формування національного бренду України в умовах воєнних і гібридних загроз. Виявлено основні проблеми, серед яких фрагментарність брендингових ініціатив, недостатня міжвідомча координація, відсутність єдиного відповідального інституту та вразливість до інформаційних атак. Водночас визначено позитивні тенденції, пов’язані з активізацією культурної дипломатії, цифрових комунікацій та міжнародної підтримки України. Окреслено напрями вдосконалення публічного управління у сфері формування та захисту національного бренду України. Запропоновано інституційну модель управління брендом, що передбачає створення спеціалізованого органу, інтеграцію політики у сфері національного брендингу у систему національної безпеки, розвиток стратегічних комунікацій, використання інноваційних технологій (big data, штучний інтелект, цифрові платформи) та забезпечення сталого фінансування. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних засад і формулюванні нових науково-методологічних положень щодо формування та розбудови національного бренду України як інструменту публічного управління в умовах безпекових викликів. Уперше обґрунтовано необхідність інтеграції політики у сфері національного брендингу у систему національної безпеки та інформаційної стійкості держави. Запропоновано концептуальну модель управління розвитком національного бренду, що поєднує маркетингові механізми, інституційну координацію та безпекову складову. Удосконалено підходи до формування державної політики у сфері національного брендингу шляхом визначення її структурних елементів, механізмів реалізації та критеріїв оцінювання ефективності. Дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо ролі публічного управління у формуванні репутаційної стійкості держави, протидії дезінформації та використання бренду як інструменту «м’якої сили».

Дата реєстрації

2026-10-07

Додано/оновлено в НРАТ

2026-10-07 / 2026-10-07